Зедекс інструкція по застосуванню

Вокхардт Лтд., Індія

Комбіновані препарати, що містять протикашльові засоби. Похідні опію і муколітики.

Гострі і хронічні захворювання органів дихання, що супроводжуються сухим непродуктивним кашлем.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. Виражені порушення функції нирок і печінки, метаболічний алкалоз. Захворювання бронхів, що супроводжуються надмірним накопиченням секрету (наприклад, при злоякісному синдромі війок миготливого епітелію), хворі з ризиком розвитку дихальної недостатності, хворі на бронхіальну астму. Одночасне застосування інгібіторів МАО, антидепресантів зі зворотним нейрональним захопленням серотоніну (флуоксетин, пароксетин). Вагітність (особливо І триместр), період годування груддю. Дитячий вік до 4 років.

У випадку наявності у пацієнта персистуючого чи хронічного кашлю, який виникає внаслідок куріння, астми чи емфіземи легень, коли кашель супроводжується надлишковою секрецією, препарат слід застосовувати під контролем лікаря.При виникненні шкірних висипань застосування препарату слід припинити.

Не застосовувати у період вагітності (особливо у І триместрі) або в період годування груддю.

При виникненні сонливості під час застосування препарату слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Не застосовують дітям віком до 4 років.

Зедекс приймають внутрішньо. Дорослим призначають по 10 мл 2-3 рази на добу. Дітям віком від 4 до 6 років – по 2,5 мл 2-3 рази на добу; від 6 до 12 років – по 2,5-5 мл 3-4 рази на добу. Для дозування використовувати мірний стаканчик, що має поділки 2,5 мл, 5 мл, 7,5 мг, 10 мл. Зазвичай термін лікування не має перевищувати до 2 тижні.

Симптоми: можливе збудження та пригнічення дихання, при цьому спостерігалися блювання, запаморочення, диплопія, атаксія, легкий метаболічний ацидоз, тахіпное. Лікування: промивання шлунка. Терапія симптоматична.

З боку травного тракту: нудота, блювання, диспепсія, біль у животі, діарея, загострення виразкової хвороби шлунка.Гепатобіліарні розлади: підвищення рівня трансаміназ у крові.З боку шкіри: шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).З боку дихальної системи: бронхоспазм, задишка.З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції, анафілактичний шок, підвищення температури тіла, гарячка.З боку нервової системи: сонливість, занепокоєння, запаморочення, збудження.З боку судинної системи: зниження артеріального тиску.Інші: почервоніння обличчя, дихальна недостатність.Не слід застосовувати одночасно з інгібіторами МАО та антидепресантами зі зворотним нейрональним захопленням серотоніну (флуоксетин, пароксетин) через вміст декстрометорфану.При застосуванні бромгексину разом із лікарськими засобами, які подразнюють травний тракт, наприклад, нестероїдні протизапальні засоби (саліцилати, фенілбутазон і оксифенбутазон), можливе взаємне посилення ефектів подразнення слизової оболонки. Одночасне застосування бромгексину та антибіотиків (наприклад, еритроміцину, цефалексину, окситетрацикліну, ампіциліну, амоксициліну) покращує їх проникнення у легеневу тканину.Препарат не застосовують одночасно з протикашльовими засобами, що пригнічують кашльовий рефлекс (наприклад, з кодеїном), особливо перед сном. Таке комбіноване застосування препаратів утруднює відхаркування.

3 роки.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 100 мл у флаконі, кожний флакон з мірним стаканчиком. По 1 флакону у картонній упаковці.

Без рецепту.