Пептика Комбіпек інструкція по застосуванню

1 капсула містить омепразолу 20 мг;

допоміжні речовини: тверда желатинова капсула;

1 таблетка містить тинідазолу 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, барвник хінолін жовтий, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, магніюстеарат, тальк очищений, етилцелюлоза, гідроксипропілм етилцелюлоза, ПЕГ-6000, пропіленгліколь, титану діоксид;

1 таблетка містить кларитроміцину 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, кислота стеаринова, тальк очищений, гідроксипропілм етилцелюлоза, етилцелюлоза, ПЕГ-6000, пропіленгліколь, титану діоксид.

омепразол: тверда желатинова капсула № 2 синього кольору;

тинідазол: жовті овальні, двоопуклі, покриті оболонкою таблетки злінією розлому на одному боці;

кларитроміцин: білі двоопуклі, вкриті оболонкою таблетки;

Омепразол

Фармакодинаміка.

Антисекреторний противиразковий засіб.

Знижує секрецію соляної кислоти в шлунку, пригнічує активність Н+/К+ - АТФази, блокуючи заключну стадію секреції соляної кислоти. Омепразол забезпечує більш сприятливе середовище для ефекту протимікробного засобу, а також безпосередньо впливає наH.Pylori.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо швидко та повністю абсорбується. Період напів виведення омепразолустановить 0,5–4,5 годин, однак анти секреторний ефект зберігається протягом 24години і більше. Приблизно 90-95% омепразолу зв’язується з білками плазми крові. Більша частина (77%) виводиться із сечею; з них ідентифікованігідроксіомепразол і відповідна карбонова кислота. Решта частина прийнятої внутрішньо дози виводиться з калом.

Кларитроміцин

Фармакодинаміка.

Антибіотик групимакролідів, пригнічує в мікробній клітині синтез білка, взаємодіючи з 50Sрибосомальною субодиницею бактерій. Активний відносно Streptococcus agalactiae,Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Listeria monocytogenes,Leginella pneumophilia, Mycoplasma pneumoniae, Helicobacter pylori,Campilobacter jejuni, Chlamydia pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Bordetellapartussis, Propionibacterium acnes, Mycobacterium avium, Mycobacterium leprae,Staphylococcus aureus, Ureaplasma urealyticum, Toxoplasma gondii.

Фармакокінетика.

При прийомі внутрішньо кларитроміцин метаболізується з утворенням основного метаболіту–14-гідроксикларитроміцину, який має таку ж або на 1-2 порядки меншу (залежно від виду мікро організму) протимікробну активність, ніж незмінена речовина. Період напів виведення – приблизно 3-4 годин. Приблизно 20% кларитроміцину екскретується нирками в незміненому вигляді, 15% - у вигляді 14-гідроксикларитроміцину.

Тинідазол

Фармакодинаміка.

Тинідазолактивний як щодо найпростіших, так і щодо більшості анаеробних мікро організмів. До тинідазолу чутливі Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardiaintestinalis, Bacteroides spp., Clostridium spp., Eubacterium spp.,Fusobacterium spp., Gardnerella spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо тинідазол швидко і повністю всмоктується. Зв’язування з білками плазми крові незначне, вміст активного тинідазолустановить 88%. Тинідазол добре проникає в тканини організму і місця запалення. При порівняльній концентрації в плазмі крові тинідазол краще проникає в спинномозкову рідину, ніж метронідазол (відповідно 88 і 43%). Із сечею протягом доби виводиться 20 – 25% тинідазолу; в грудному молоці тинідазол виявляється увеликій кількості.

Таким чином, омепразол у комбінації з антибіотикотерапією забезпечує швидке полегшення симптомів і загоєння виразки.

Лікування виразки шлунка та дванадцяти палої кишки, хронічного гастриту, спричинених Н.pylori, у пацієнтів з визначеною чутливістю до тинідазолу.

Періоди вагітності та годування груддю, дитячий вік до 14 років. Препарат протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю доомепразолу, кларитроміцину чи тинідазолу і пацієнтам з патологічними змінами крові. Протипоказана одночасна терапія препаратами алкалоїдів ріжків.

Пацієнти, які приймають Пептика комбіпек, не повинні вживати алкогольні напої, оскільки тинідазол взаємодіє з алкоголем подібно до дисульфіраму.

Препарат слід використовувати з обережністю в разі ниркової і печінкової недостатності.

Важливо правильно встановити діагноз псевдомембранозного коліту у пацієнтів, які скаржаться на діарею після прийому антибактеріальних препаратів. Не слід призначати препарат пацієнтам з органічними неврологічними розладами.

Можливість злоякісного процесу в шлунку необхідно виключити до початку лікування препаратом Пептика комбіпек, оскільки омепразол може замаскувати симптоми і ускладнити встановлення правильного діагнозу.

Протипоказано.

дитячий вік до 14 років.

1 комбіупаковка містить 2 капсули омепразолу, 2 таблетки кларитроміцинута 2 таблетки тинідазолу. Для дорослих і дітей старше 14 років: 1комплект призначений для одноденного застосування. 1 капсулу омепразолу, 1 таблеткукларитроміцину 250 мг та 1 таблетку тинідазолу призначають вранці та 1капсулу омепразолу, 1 таблетку кларитроміцину 250 мг та 1 таблетку тинідазолупризначають ввечері.Обов’язкове додаткове призначення кларитроміцину 250 мг вранці та кларитроміцину 250 мг ввечері. Тривалість лікування становить 7 днів.

Передозування при одночасному застосуванні препаратів алюмінію і магнію може спричинити почервоніння обличчя, спрагу, гіпотензію та прояв нейротоксичності. Необхідно зробити промивання шлунка та застосувати підтримую чую терапію.

Металевий присмак у роті, нудота, блювання, головний біль.

Одночасне застосування кларитроміцину і теофіліну може призвести до підвищення концентрації останнього в плазмі. Одночасне застосуваннякларитроміцину і терфенадину підвищує концентрацію останнього в плазмі, що може призвести до пролонгації інтервалу QТ і спричинити порушення ритму серця. Одночасне застосування кларитроміцину та пероральних антикоагулянтів, таких якварфарин, може потенціювати активність останніх. Одночасне застосуваннякларитроміцину і карбазепіну, циклоспорину, фенітоїну, дизопіраміду, лов астатину, вальпроату, цизаприду, пімозиду, астемізолу, дигоксину може призвести до підвищення концентрації перелічених препаратів у плазмі. Через виражене пригнічення секреції соляної кислоти омепразол може впливати на всмоктуваннякетоконазолу, ампіциліну та солей заліза.

Омепразол призводить до уповільнення елімінації фенітоїну, діазепаму, варфарину. Протипоказана одночасна терапія препаратами алкалоїдів ріжків.