Метрогекс інструкція по застосуванню

1 г гелю містить метронідазолу бензоату еквівалентно 10 мг метронідазолу, хлоргексидину глюконат (у вигляді розчину) 2, 5 мг;

допоміжні речовини: бутилгідроксіанізол (Е 320), бутилгідрокситолуол (Е 321), сахарин натрію, полісорбат 60, ментол, триетаноламін, карбомер – 934, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), пропіленгліколь, вода очищена.

від майже білого до білого кольору гомогенний гель з приємним запахом;

Фармокодинаміка.

Гель для ясен – комбінований протимікробний препарат для лікування та профілактики деяких інфекційно-запальних захворювань порожнини рота.

Метронідазол – похідний нітроімідазолу, проявляє антипротозойну та антибактеріальну дію щодо найпростіших й анаеробних бактерій, які спричиняють пародонтит: Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, P. denticola, Fusobacterium fusiformis, Wolinella recta, Treponema spp., Eikenella corrodens, Borrelia vincenti, Bacteroides melaninogenicus, Selenomonas spp.

Хлоргексидин, (1,6-(пара-хлорфеніл-гуанідо)-гексан), який також міститься в препараті як допоміжний антисептичний засіб, виявляє активність щодо широкого спектра вегетативних форм грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, дріжджів дерматофітів і ліпофільних вірусів. Механізм дії метронідазолу зумовлений біохімічним відновленням 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК клітин мікроорганізмів, пригнічуючи синтез нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі бактерій.

Фармакокінетика.

При місцевому застосуванні можливо досягти вищу концентрацію метронідазолу в тканинах ясен, ніж при пероральному застосуванні препаратів метронідазолу, що дозволяє мінімізувати ризик розвитку системних побічних ефектів.

- гострий гінгівіт, гострий виразково-некротичний гінгівіт Венсана;

- хронічний гінгівіт, у тому числі набряклий, гіперпластичний, атрофічний (десквамативний) гінгівіт;

- хронічний пародонтит; пародонтальний абсцес;

- хронічний афтозний (виразковий) стоматит;

- зубний біль при інфекційно-запальних процесах у ротовій порожнині.

Підвищена чутливість до метронідазолу, до похідних нітроімідазолу та інших компонентів препарату.

Під час застосування препарату не допускається вживання алкоголю (можливі дисульфірамоподібні реакції).

Запобігати потраплянню гелю на слизові оболонки очей.

Не рекомендується застосувати препарат під час вагітності та кормління груддю.

Тільки для застосування в стоматології.

Метрогекс наносять на ділянку ясен 2 рази на добу.

Після нанесення гелю не полоскати рот та не приймати їжу протягом 15 хвилин.

У разі виникнення побічних ефектів слід збільшити період між повторними нанесеннями гелю та/або тимчасово припинити його застосування.

Ризик розвитку системних побічних ефектів при місцевому застосуванні не високий, але іноді відмічаються головний біль, алергійні реакції (шкіряний висип, свербіж, кропив’янка).

Можливість взаємодії з іншими лікарськими засобами при місцевому застосуванні Метрогексу мінімальна, але виключити розвиток таких реакцій повністю не можливо.

Метронідазол може посилювати дію варфарину та інших непрямих антикоагулянтів, що призводить до збільшення протромбінового часу.

При одночасному застосуванні з дисульфірамом токсичність препаратів збільшується, що може спричинити розвиток неврологічних симптомів.

Протимікробна активність метронідазолу знижується при одночасному застосуванні з фенобарбіталом і фенітоїном через прискорення метаболізму метронідазолу.

Циметидин уповільнює метаболізм метронідазолу, що може збільшити концентрацію останнього в сироватці крові.