Мексиприм інструкція по застосуванню

• діюча речовина: етилметилгідроксипіридину сукцинат; 
• 1 таблетка містить етилметилгідроксипіридину сукцинату у перерахуванні на 100% речовину 125 мг;
• допоміжні речовини: каолін, натрію крохмальгліколят, целюлоза мікрокристалічна, повідон, тальк, кальцію стеарат; 
• (оболонка): гіпромелоза, макрогол, титану діоксид (Е 171), тальк.

таблетки круглі, двоопуклої форми, вкриті плівковою оболонкою, від білого до білого з кремуватим відтінком кольору, на зламі — від білого до білого з сіруватим, або жовтуватим, або кремуватим відтінком кольору.

Фармакодинаміка. 

Мексиприм® належить до гетероароматичних антиоксидантів. Він має широкий спектр фармакологічної дії: підвищує стійкість організму до стресу, чинить анксіолітичну дію, яка не супроводжується сонливістю та міорелаксуючим ефектом; має ноотропні властивості, запобігає та зменшує порушення пам'яті, які виникають при старінні та під дією різних патогенних факторів, чинить протисудомну дію; проявляє антиоксидантні та антигіпоксичні властивості; підвищує концентрацію уваги та працездатність; ослаблює токсичну дію алкоголю. Препарат покращує метаболізм тканин мозку та їхнє кровозабезпечення, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів); зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності.

Механізм дії зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Він інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвищує співвідношення ліпід-білок, зменшує в'язкість мембрани. Модулює активність мембранозв'язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолінового), що посилює їхню можливість зв'язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспортування нейромедіаторів і покращанню синаптичної передачі. Мексиприм® підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Посилює компенсаторну активацію аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту АТФ і креатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Фармакокінетика. 

Мексиприм® швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту з періодом напівабсорбції 0,08–0,1 години. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові — 0,46–0,5 години. Максимальна концентрація препарату у плазмі крові знаходиться у діапазоні від 50 до 100 нг/мл. 

Період напіввиведення препарату і середній період утримання препарату в організмі становить відповідно 4,7–5 годин та 4,9–5,2 години. Мексиприм® в організмі людини інтенсивно метабілізується з відтворенням його глюкуронкон'югованого продукту. У середньому за 12 годин із сечею екскретується 0,3% незміненого препарату та 50% у вигляді глюкуронкон'югату від уведеної дози. Найінтенсивніше Мексиприм® та його глюкуронкон'югат екскретуються протягом перших 4 годин після прийому препарату. Показники екскреції із сечею препарату Мексиприм® та його глюкуронкон'югованого метаболіту мають значну індивідуальну варіабельність.

• наслідки гострого порушення мозкового кровообігу; 
• невротичні та неврозоподібні стани із симптомами тривоги; 
• нейроциркуляторна дистонія; 
• легкі когнітивні розлади різного генезу (при психоорганічному синдромі та астенічних порушеннях, зумовлених гострими та хронічними порушеннями мозкового кровообігу, черепно-мозковими травмами, нейроінфекціями та інтоксикаціями, сенільними та атрофічними процесами); 
• енцефалопатії різного ґенезу (дисциркуляторні, дисметаболічні, посттравматичні, змішані); 
• легка черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм; 
• порушення пам'яті та інтелектуальна недостатність у людей літнього віку; 
• астенічні стани, вплив екстремальних (стресових) факторів; 
• ішемічна хвороба серця (у складі комплексної терапії); 
• абстинент ний синдром при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних та нейроциркуляторних порушень; 
• стани після інтоксикації антипсихотичними засобами.

Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату.

В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. З обережністю слід застосовувати у хворих з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7–10 днів) у зв'язку із властивістю потенціювати проліферативні процеси. 

З обережністю препарат призначати пацієнтам з алергічними реакціями в анамнезі. 

Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату у період вагітності або годування груддю не проводилось, тому Мексиприм® не слід застосовувати у цей період. 

У період лікування слід бути обережними при керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. 

Препарат не застосовувати дітям.

Мексиприм® призначати внутрішньо. Терапевтичні дози, що застосовуються, та термін лікування визначаються чутливістю хворих до препарату. Починати лікування з дози 250–500 мг; середня добова доза становить 250–500 мг; максимальна добова — 800 мг. Добову дозу розділяти на 2–3 прийоми потягом дня. 

Хворим із тривожними станами, нейроциркуляторними дисфункціями та когнітивними порушеннями застосовувати Мексиприм® протягом 2–6 тижнів. 

Для купірування алкогольного абстинентного синдрому Мексиприм® застосовувати протягом 5–7 днів. 

Курсову терапію препаратом Мексиприм® закінчувати поступово, зменшуючи дозу препарату протягом 2–3 діб. 

Тривалість курсу лікування для пацієнтів з ішемічною хворобою серця — не менше 1,5–2 місяців. Повторні курси (за рекомендацією лікаря) бажано проводити у весняно-осінні періоди. 

Симптоми: порушення сну (безсоння, в деяких випадках — сонливість). 

Лікування зазвичай не потрібне, симптоми минають самостійно протягом доби. У тяжких випадках при безсонні рекомендується приймати нітразепам 10 мг, оксазепам 10 мг або діазепам 5 мг, застосовувати дезінтоксикаційну терапію.

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску. 

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність, головний біль, порушення координації. 

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість слизової оболонки рота. 

З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі, гіперемія, висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, можливі тяжкі реакції гіперчутливості, бронхоспазм. 

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дистальний гіпергідроз. 

На фоні довготривалого застосування препарату можливо виникнення наступних побічних реакцій: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.

Мексиприм® посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Потенціює ефект нітровмісних препаратів, гіпотензивних засобів. Зменшує токсичний ефект етилового спирту.