Фровамігран таблетки інструкція по застосуванню

діюча речовина: frovatriptan;

1 таблетка містить фроватриптану сукцинату моногідрату 3,91 мг, що еквівалентно фроватриптану 2,5 мг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, титану діоксид

(Е 171), гіпромелоза, поліетиленгліколь 3000, триацетин.

білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням “m” з одного боку та “2,5” – з іншого.

Віа Кампо ді Піле, 67100 Л’Аквіла (АК), Італія.

Заявник.

Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

Місцезнаходження заявника.

1, Авеню де ла Гар, Л-1611 Люксембург, Люксембург.

Фармакодинаміка.

Фроватриптан — це селективний агоніст 5-НТ-рецепторів з високою спорідненістю до 5-НТ1В та 5-НТ1D типів, що продемонстровано за допомогою радіолігандного аналізу. Фроватриптан чинить значні агоністичні ефекти на 5-НТ1В- та 5-НТ1D-рецептори, що продемонстровано за допомогою функціональних аналізів. Ця речовина чинить селективну дію на 5-НТ1В/1D-рецептори та не має значної спорідненості до 5-НТ2, 5-НТ3, 5-НТ4, 5-НТ6, α-адренорецепторів або гістамінових рецепторів. Фроватриптан не має значної спорідненості до ділянок зв’язування бензодіазепіну. Припускається, що фроватриптан чинить селективну дію на екстрацеребральні внутрішньочерепні артерії, яка полягає у профілактиці надмірної дилатації цих судин при нападах мігрені. У клінічно значущих концентраціях фроватриптан призводить до звуження ізольованих церебральних артерій людини, при цьому незначно або взагалі не впливає на коронарні артерії людини.

Максимальна терапевтична дія фроватриптану розвивається через 4 години після прийому.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після одноразового перорального призначення 2,5 мг фроватриптану здоровим добровольцям середні значення максимальних концентрацій препарату в крові (Сmax), що були зареєстровані між 2 та 4 годинами після прийому дози, становили 4,2 нг/мл у чоловіків та 7,0 нг/мл у жінок. Середні значення площі під кривою (AUC) становили 42,9 та 94,0 нг год/мл у чоловіків та жінок відповідно. Біодоступність при пероральному затосуванні становила 22 % у чоловіків та 30 % у жінок. Фармакокінетичні показники фроватриптану у здорових добровольців та у хворих на мігрень мали схожі значення. У хворих на мігрень фармакокінетика фроватриптану під час нападів не відрізнялась від фармакокінетичних характеристик у період без нападів. У межах доз, що застосовували (від 1 мг до 40 мг), фроватриптан у цілому продемонстрував лінійний характер фармакокінетики. Прийом їжі не чинив значного ефекту на біодоступність фроватриптану, однак незначно подовжував швидкість всмоктування (tmax), приблизно на 1 годину.

Розподіл. Об’єм розподілу фровтриптану після внутрішньовенного введення 0,8 мг становив 4,2 л/кг у чоловіків та 3,0 л/кг у жінок. Рівень зв’язування фроватриптану з білками плазми невисокий і становить 15 %. Рівень зворотного зв’язування фроватриптану з клітинами крові за контрольних умов становив близько 60 % без статевої різниці. Після досягнення рівноваги співвідношення вмісту препарату в крові до рівня препарату у плазмі крові становило 2:1. Метаболізм. Після перорального призначення 2,5 мг радіоактивно міченого фроватриптану 32 % призначеної дози виділилося із сечею та 62 % — з калом.

Невідкладна терапія нападів мігрені з аурою (симптомами-передвісниками) або без аури у фазу головного болю.

Гіперчутливість до фроватриптану або до інших компонентів лікарського засобу. Інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, спазми коронарних артерій (наприклад стенокардія Принцметалла), захворювання периферичних судин або симптоми чи ознаки, що нагадують ішемічну хворобу серця в анамнезі. Артеріальна гіпертензія помірного або тяжкого ступеня, а також неконтрольована артеріальна гіпертензія легкого ступеня. Розлади мозкового кровообігу у минулому або транзиторні порушення мозкового кровообігу. Тяжка печінкова недостатність (Child-Pugh, клас С). Одночасне призначення фроватриптану та ерготаміну або похідних ерготаміну, у тому числі метизергіду, або інших агоністів рецепторів 5-гідрокситриптаміну (5-НТ1).

Інформація щодо застосування фроватриптану у хворих віком від 65 років досить обмежена, відповідно, призначення фроватриптану в цій віковій категорії не рекомендується. Коригування дози фроватриптану у хворих із порушенням функції нирок не потрібно (відповідно до розділу «Фармакокінетика»). Коригування дози фроватриптану у хворих із порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня також не потребується (відповідно до розділу «Фармакокінетика»). Фроватриптан протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю. Фроватриптан слід застосовувати лише при чітко встановленому діагнозі мігрені. Терапія препаратом не показана при геміплегічній, бацилярній або офтальмоплегічній мігрені. Як і при інших видах терапії нападів мігрені, перед початком лікування головного болю у хворих без попередньо встановленого діагнозу «мігрень» або при мігрені з нетиповими проявами слід виключити інші, вірогідно, тяжкі неврологічні стани. Слід зазначити, що у хворих на мігрень існує підвищений ризик розвитку певних церебральних судинних порушень (інсульт або минущі ішемічні напади). Безпека та ефективність призначення фроватриптану при мігрені у фазу аури, до початку фази головного болю, не були встановлені. Як і інші агоністи 5-НТ1-рецепторів, фроватриптан не можна застосовувати хворим із ризиком розвитку ішемічної хвороби серця, у тому числі особам, які викурюють щодобово значну кількість сигарет, особам, які отримують замісну терапію нікотином, без попереднього аналізу стану серцево-судинної системи (відповідно до розділу «Протипоказання»). Особливу увагу слід приділити жінкам у період менопаузи та чоловікам віком від 40 років, які мають вищезазначені фактори ризику. Однак обстеження серцево-судинної системи не дозволяє виявити всіх пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. У поодиноких випадках у хворих без серцево-судинної патології у минулому розвивалися тяжкі серцево-судинні порушення при застосуванні агоністів 5-НТ1-рецепторів. Такі перехідні симптоми як біль чи стиснення у грудях аж до горла можуть бути пов’язані із застосуванням фроватриптану (див. розділ «Побічні реакції»). Терапію фроватриптаном слід негайно припинити за будь-якої підозри на наявність ішемічної хвороби серця із вище зазначеними симптомами та проводять додаткові обстеження у хворого. Перед застосуванням ерготамінових лікарських засобів рекомендується зробити паузу у 24 години після застосування фроватриптану. Аналогічно хоча б 24-годинна перерва необхідна після прийому ерготамінових лікарських засобів перед застосуванням фроватриптану (відповідно до розділів «Протипоказання» та « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадках дуже частого застосування препарату (його повторне застосування протягом декількох діб поспіль, що відповідає зловживанню препаратом) діюча речовина може акумулюватися, що, у свою чергу, може призводити до посилення побічних ефектів. Тривале застосування знеболювальних засобів з метою припинення головного болю будь-якого типу, навпаки, може призвести до посилення цього стану. При розвитку такого небажаного явища чи підозрі на медикаментозно зумовлене посилення головного болю хворий має припинити застосування фроватриптану та звернутися до лікаря за порадою. У хворих із частим або щоденним головним болем, які регулярно застосовують знеболювальні засоби проти головного болю, слід врахувати можливість розвитку головного болю, що пов’язаний зі зловживанням знеболювальних засобів, що виникають не зважаючи на (або внаслідок) застосування цих засобів. Не слід перевищувати рекомендовану дозу фроватриптану.

Препарат містить лактозу, тому хворим з рідкою спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або мальабсорбцією глюкози/галактози застосування цього препарату протипоказане.

Пацієнта слід проінформувати про ранні ознаки або симптоми реакцій гіперчутливості, включаючи порушення з боку шкіри, ангіонабряк або анафілаксію (відповідно до розділу «Побічні реакції»). У випадку виникнення серйозної алергічної реакції/реакції гіперчутливості, лікування фроватриптаном слід перервати негайно і його не слід застосовувати знову.

Небажані явища можуть розвиватися частіше при одночасному застосуванні триптанів (агоністів 5НТ) та лікарських засобів рослинного походження, що містять звіробій звичайний (Hypericum perforatum).

Вагітність.

Безпечність застосування фроватриптану у вагітних не встановлена. Доклінічні дослідження виявили репродуктивну токсичність. Потенційний ризик щодо репродуктивної токсичності у людини невідомий. Фроватриптан не рекомендується для застосовування протягом вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не застосовують засоби контрацепції, за винятком випадків нагальної необхідності.

Годування груддю.

Незважаючи на те, що факт проникнення фроватриптану/його метаболітів у грудне молоко людини не підтверджений, його застосування у період годування груддю не рекомендується, за винятком випадків нагальної необхідності. Під час доклінічних досліджень фроватриптан та/або його метаболіти екскретувалися у грудне молоко із досягненням максимальної концентрації у молоці, що у 4 рази перевищувала максимальний рівень у крові. Ризик для плоду/новонародженого не може бути виключений. У разі виникнення такої необхідності слід суворо дотримуватись 24-годинних інтервалів між прийомами препарату.

Ефекти фроватриптану на здатність керувати транспортом та працювати з механічними засобами не були вивчені. Мігрень та терапія фроватриптаном можуть призводити до сонливості. Хворих треба проінформувати про те, що їм слід критично аналізувати свою здатність виконувати складні завдання, наприклад, керувати автомобілем під час нападів мігрені та застосування фроватриптану.

До цього часу немає ніякої інформації стосовно безпеки та ефективності фроватриптану у дітей віком до 18 років, тому його призначення у цій віковій категорії не рекомендується.

Фроватриптан слід застосовувати на якомога ранньому етапі нападу мігрені, хоча препарат чинить терапевтичну дію при застосуванні на пізніх стадіях нападу. Фроватриптан не слід застосовувати з профілактичною метою. Таблетки слід проковтувати, не розжовуючи, та запивати водою. Якщо перша доза фроватриптану не чинить терапевтичної дії, то хворому не слід застосовувати додаткову дозу препарату при цьому ж нападі мігрені, оскільки вказівки на можливу терапевтичну користь відсутні. У таких випадках фроватриптан можна застосовувати при наступних нападах мігрені.

Застосовувати дорослим віком до 65 років.

Рекомендована доза фроватриптану становить 2,5 мг. Якщо симптоми мігрені повертаються після початкового полегшення, то допускається застосування додаткової рекомендованої дози препарату, за умови, що інтервал між двома дозами фроватриптану становить не менше 2 годин.

Загальна добова доза фроватриптану не повинна перевищувати 5 мг.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років).

Дані щодо застосування фроватриптану у пацієнтів віком від 65 років залишаються обмеженими, тому застосування фроватриптану пацієнтам цієї вікової категорії не рекомендується.

Ниркова недостатність.

Корекція дози лікарського засобу у пацієнтів із нирковою недостатністю не вимагається (відповідно до розділу «Фармакологічні властивості»).

Печінкова недостатність.

Корекція дози лікарського засобу у пацієнтів із печінковою недостатністю від легкого до середнього ступеня не вимагається (відповідно до розділу «Фармакологічні властивості»). Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю терапія із застосуванням фроватриптану протипоказана(відповідно до розділу «Протипоказання»).

Інформація про випадки передозування фроватриптаном обмежена. Максимальна разова пероральна доза фроватриптану, що призначали пацієнтам чоловічої та жіночої статі, які страждають на мігрень, становила 40 мг (в 16 разів вище від рекомендованої клінічної дози

2,5 мг), а максимальна разова пероральна доза, що призначалась здоровим добровольцям чоловічої статі, становила 100 мг (у 40 разів вище рекомендованої клінічної дози). В обох випадках передозування не призводило до побічних реакцій, що не зазначені у розділі «Побічні реакції». Відомо про один постмаркетинговий випадок розвитку спазму коронарних артерій у хворого, який приймав трициклічні антидепресанти з метою профілактики мігрені. Спазм коронарних артерій розвинувся після застосування дози фроватриптану, що в 4 рази перевищувала рекомендовану, протягом трьох наступних діб. Хворий одужав. Специфічного антидоту для фроватриптану не існує. Ефекти гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію фроватриптану в сироватці крові невідомі. Лікування. У випадку передозування фроватриптану хворі повинні перебувати під суворим наглядом протягом як мінімум 48 годин. За будь-якої необхідності слід проводити підтримуюче лікування.

Профіль побічних реакцій, що зазначений вище, не відрізнявся від тих, що виникали під час двох відкритих довготривалих клінічних досліджень.

Повідомлення про можливі побічні реакції.

Повідомлення про можливі побічні реакції у післяреєстраційний період застосування лікарського засобу є важливими. Це дозволяє продовжувати моніторинг за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. До працівників охорони здоров’я звертаються із проханням повідомляти про будь-які можливі побічні реакції.

Одночасне застосування протипоказане.

Ерготамін та похідні ерготаміну (у тому числі метизергід), а також інші агоністи 5-НТ1-рецепторів.Ризик розвитку артеріальної гіпертензії та звуження коронарних артерій у зв’язку з адитивними вазоспастичними ефектами при одночасному призначенні для припинення одного і того ж нападу мігрені (відповідно до розділу «Протипоказання»). Ефекти цих препаратів можуть мати адитивний характер. Перед призначенням препаратів ерготаміну рекомендується витримати 24-годинну паузу після останнього прийому фроватриптану. Аналогічно, після прийому препаратів ерготаміну слід витримати як мінімум 24-годинну паузу перед прийомом фроватриптану (відповідно до розділу «Особливості застосування»).

Одночасне застосування не рекомендується.

Інгібітори моноаміноксидази. Фроватриптан не є субстратом моноаміноксидази-А, але, незважаючи на це, ризик розвитку серотонінового синдрому або артеріальної гіпертензії повністю виключити не можна (відповідно до розділу «Фармакокінетика»).

Одночасне застосування вимагає обережності.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин, сертралін). Потенційний ризик артеріальної гіпертензії, спазму коронарних судин або серотонінового синдрому. Суворе дотримання рекомендованої дози є визначальним для профілактики вищеназваних станів.

Метилергометрин. Ризик розвитку артеріальної гіпертензії та звуження коронарних судин. Флувоксамін. Це ефективний інгібітор цитохрому CYP1А2. Було показано, що він підвищує рівень фроватриптану в крові на 27-49 %.

Пероральні протизаплідні засоби. У жінок, які застосовують пероральні контрацептиви, концентрація фроватриптану в крові на 30 % вища порівняно з жінками, які не застосовують ці засоби. Підвищення частоти розвитку небажаних явищ у зв’язку з застосуванням пероральних контрацептивів зареєстровано не було.

Звіробій (Hypericumperforatum). Як і при призначенні інших триптанів, одночасне застосування фроватриптану та рослинних препаратів звіробою може призвести до підвищення ризику розвитку серотонінового синдрому.

3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати при температурі не вище 30 °C. Блістер зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Блістер, що містить 2 або 6 таблеток, вкритих плівковою оболонкою; 1 блістер у картонній коробці.

За рецептом.