Рибис инструкция по применению

діюча речовина: risedronic acid;1 таблетка містить: ризедронат натрію 35 мг (еквівалент ризедронової кислоти 32,5 мг);допоміжні речовини: ядро таблетки: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, магнію стеарат; плівкова оболонка: гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, макрогол 400, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171), кремнію діоксид колоїдний безводний, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, двоопуклі, округлої форми, блідо-оранжевого кольору, діаметром 9 мм.

Фармакодинаміка. Ризедронат натрію – це піридиніл біфосфонат, що зв’язується з гідроксіапатитом кістки і інгібує остеокласт-зв’язану резорбцію кісток. Ремоделювання кістки знижується завдяки активності остеобластів, а мінералізація кістки зберігається. У доклінічних дослідженнях ризедронат натрію показав високу антиостеокластну і антирезорбтивну активність і залежно від дози підвищував масу кістки і біомеханічну стійкість скелета. Активність ризедронату натрію було підтверджено визначенням біохімічних маркерів ремоделювання кістки під час фармакодинамічних і клінічних досліджень. У дослідженнях за участю жінок в постменопаузному періоді спостерігалося зниження біохімічних маркерів ремоделювання кістки протягом 1 місяця. Воно досягло максимуму через 3-6 місяців. Зниження біохімічних маркерів ремоделювання кістки було подібним для доз 35 мг на тиждень одноразово та 5 мг щоденно протягом 12 місяців. У дослідженні за участю чоловіків з остеопорозом зниження біохімічних маркерів ремоделювання кістки спостерігалося через 3 місяці і продовжувалось до 24 місяців.Фармакокінетика. Абсорбція після внутрішнього прийому відносно швидка (Т max ~ 1 година) і залежить від величини дози, що досліджувалась (дослідження одноразової дози від 2,5 до 30 мг; дослідження багаторазової дози від 2,5 до 5 мг щодня і до 50 мг на тиждень). Середня біодоступність при прийомі таблетки внутрішньо становить 0,63% і знижується, якщо ризедронат натрію приймають з їжею. Біодоступність у чоловіків та жінок подібна.Середнє рівноважне значення розподілу у людини становить 6,3 л/кг маси тіла. Зв’язування з протеїнами плазми становить приблизно 24%. Ризедронат натрію не метаболізується системно, не діє на ензими цитохрому Р450 і слабко зв'язується з білками. Приблизно половина абсорбованої дози виділяється з сечею протягом 24 годин, 85% внутрішньовенної дози виводиться з сечею через 28 днів. Середній нирковий кліренс становить 105 мл/хв, а середній загальний кліренс - 122 мл/хв. Різниця кліренсу може бути зумовлена абсорбцією у кістку. Нирковий кліренс не залежить від концентрації і являє собою лінійне співвідношення між нирковим кліренсом і кліренсом креатиніну. Неабсорбований ризедронат натрію виводиться у незміненій формі з калом. Після внутрішнього прийому профіль концентрація - час демонструє три фази елімінації з кінцевим періодом напіввиведення 480 годин.

Лікування постменопаузного остеопорозу у жінок для зменшення ризику переломів хребців та стегна. Лікування остеопорозу у чоловіків при високому ризику переломів.

Відома гіперчутливість до ризедронату натрію чи будь-якої допоміжної речовини. Гіпокальціємія. Вагітність та годування груддю. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).

Їжа, напої (крім чистої води) і лікарські засоби, що містять полівалентні катіони (такі як кальцій, магній, залізо і алюміній) впливають на абсорбцію біфосфонатів і їх не слід приймати одночасно з РІБІСОМ. Для досягнення очікуваної ефективності необхідно суворо дотримуватись рекомендованого дозування. Ефективність лікування остеопорозу біфосфонатами стосується випадків низької мінеральної густини кісток та/чи розповсюджених переломів. Тільки похилий вік або тільки клінічні фактори високого ризику переломів є недостатньою умовою початку лікування остеопорозу біфосфонатами. Докази достатньої ефективності біфосфонатів, включаючи ризедронат натрію, для пацієнтів старечого віку (понад 80 років) обмежені. Деякі біфосфонати пов’язують із езофагітами, гастритами, езофагеальними та гастродуоденальними виразками. Тому пацієнти повинні звернути увагу на інструкцію з дозування. Через обмежений клінічний досвід ризедронат натрію слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам, які в минулому мали езофагеальні розлади, що можуть призвести до затримки езофагеального транзиту чи вивільнення, наприклад стриктури чи ахалазії, або для пацієнтів, які не можуть залишатися у вертикальному положенні щонайменше 30 хвилин після прийому таблетки. Лікар повинен підкреслити важливість дотримання інструкції з дозування та бути уважними до будь-яких симптомів можливих езофагеальних реакцій. Пацієнти, схильні до таких розладів, повинні своєчасно звертати увагу на розвиток симптомів езофагеального подразнення, таких як дисфагія, біль при ковтанні, загрудинний біль, або печію, що з'явилася чи посилилась. Гіпокальціємію слід вилікувати перед початком терапії РІБІСОМ. Інші розлади кістково-мінерального обміну (тобто паратиреоїдну дисфункцію, гіповітаміноз D) слід лікувати одночасно з початком терапії РІБІСОМ.Повідомлялось про остеонекроз щелепи, в основному пов’язаний з видаленням зубів та/чи місцевою інфекцією (включаючи остеомієліт), у хворих на рак, які отримували лікування, що включало головним чином внутрішньовенне введення біфосфонатів. Багато з цих пацієнтів також отримували хіміотерапію і кортикостероїди. Також повідомлялось про остеонекроз щелепи у пацієнтів з остеопорозом, які отримували біфосфонати внутрішньо.Перед початком лікування біфосфонатами у пацієнтів з супутніми факторами ризику (такими як рак, хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди, погана гігієна ротової порожнини) необхідно провести стоматологічний огляд з подальшим профілактичним лікуванням. Під час лікування цим пацієнтам необхідно по можливості уникати інвазивних стоматологічних процедур. Стоматологічне хірургічне втручання може погіршити стан пацієнтів, у яких розвинувся остеонекроз щелепи під час терапії біфосфонатами. Немає доступних даних щодо того, чи знижує припинення лікування біфосфонатами ризик виникнення остеонекрозу щелепи у пацієнтів, які потребують стоматологічних процедур.Для клінічного обґрунтування терапії лікар повинен оцінити співвідношення користь/ризик для кожного пацієнта.Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа чи порушенням всмоктування глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.Пацієнти літнього віку: корекція дози не потрібна, тому що біодоступність, розподіл і виведення у пацієнтів літнього віку (від 60 років) подібні до таких у молодших людей. Це також стосується пацієнтів віком понад 75 років. Ниркова недостатність: для пацієнтів з легкою і помірною нирковою недостатністю корекція дози не потрібна. Застосування ризедронату натрію протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв). Нетипові переломи стегнової кісткиНетипові підвертлюжні та діафізальні переломи стегнової кістки спостерігалися при терапії біфосфонатами, особливо у пацієнтів, які отримують довготривале лікування остеопорозу. Ці поперечні або скошені тріщини можуть виникати будь-де вздовж стегнової кістки від краю нижнього трохантера до верхівки супракондилярного виростка. Ці тріщини виникають внаслідок мінімального пошкодження або без травми. Деякі пацієнти відмічали біль у стегні або тазовій ділянці, за кілька тижнів або місяців до виникнення повної тріщини стегнової кістки. Тріщини часто білатеральні; тому контрлатеральну частину стегнової кістки слід перевірити у пацієнтів, які отримують терапію біфосфонатами. Відзначалось погане зрощення цих тріщин. Для пацієнтів, які мають підозри на виникнення нетипових тріщин стегнових кісток, слід розглянути можливе переривання терапії біфосфонатами, оцінивши співвідношення користь-ризик в кожному окремому випадку. Впродовж терапії біфосфонатами пацієнтам слід повідомляти про будь-які болі у паху, тазовій ділянці та стегні, кожного пацієнта з такими симптомами слід обстежити на предмет наявності тріщини стегнової кістки.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботіз іншими механізмами. Жодного впливу на здатність керувати автотранспортом та іншимимеханізмами не виявлено.

РІБІС не можна застосовувати жінкам у періоди вагітності та годування груддю.

Безпека та ефективність застосування РІБІСУ для дітей та підлітків не встановлена.

Препарат призначений для дорослих. Рекомендована доза становить 1 таблетку по 35 мг на тиждень внутрішньо. Таблетку необхідно приймати у той самий день щотижня. Їжа впливає на абсорбцію ризедронату натрію, тому РІБІС слід приймати перед сніданком, щонайменше за 30 хвилин до першого прийому їжі, інших ліків чи напоїв (крім чистої води).Якщо прийом препарату пропущено, таблетку треба прийняти у той день, коли про неї згадали. Далі пацієнт повинен приймати одну таблетку щотижня у той день, коли він звичайно приймає таблетки. Не можна приймати дві таблетки у той самий день.Таблетку необхідно ковтати цілою, не смоктати і не розжовувати. Для найкращого транспортування таблетки до шлунка РІБІС приймають, стоячи, запиваючи склянкою чистої води (більше 120 мл). Пацієнту не треба лягати протягом 30 хвилин після приймання таблетки. У випадку неповноцінного харчування слід забезпечити додатковий прийом кальцію та вітаміну D.Оптимальна тривалість лікування біфосфонатами остеопорозу не встановлена. Потребу в продовженні терапії слід періодично переглядати, оцінюючи переваги та ризик для кожного конкретного пацієнта, особливо після 5 або більше років застосування.

Доступної інформації щодо лікування передозування ризедронату натрію немає. Внаслідок передозування можна очікувати зниження рівня кальцію у сироватці крові. У деяких пацієнтів можливе виникнення симптомів гіпокальціємії.Лікування: для зв’язування ризедронату натрію і зниження його абсорбції можна застосовувати молоко чи антациди, що містять магній, кальцій чи алюміній. У разі значного передозування неабсорбований ризедронат натрію можна видалити за допомогою промивання шлунка.

Більшість побічних ефектів, що спостерігалися, були слабко чи помірно виражені і звичайно не потребували відміни терапії (частоту випадків проти плацебо наведено в дужках).З боку нервової системи: часто: головний біль (1,8% проти 1,4%).З боку очей: нечасто: ірит, увеїт.З боку шлунково-кишкового тракту: часто: констипація (5,0% проти 4,8%), диспепсія (4,5% проти 4,1%), нудота (4,3% проти 4,0%), абдомінальний біль (3,5% проти 3,3%), діарея (3,0% проти 2,7%). Нечасто: гастрит (0,9% проти 0,7%), езофагіт (0,9% проти 0,9%), дисфагія (0,4% проти 0,2%), дуоденіт (0,2% проти 0,1%), езофагеальні виразки (0,2% проти 0,2%). Рідко: глосит (<0,1% проти 0,1%), езофагеальна стриктура (<0,1% проти 0,0%).З боку кістково-м’язової системи і з’єднувальних тканин: часто: кістково-м’язовий біль (2,1% проти 1,9%), частота невідома: остеонекроз щелепи.З боку лабораторних показників: рідко: аномальні результати тестів функції печінки, у деяких пацієнтів спостерігалося початкове, тимчасове, асимптоматичне і легке зниження рівнів кальцію і фосфатів сироватки.З боку шкіри та підшкірної тканини: реакції гіперчутливості й шкірні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, генералізовані висипання, кропив’янка і бульозні шкірні реакції, декілька окремих випадків синдрому Стівенса - Джонсона, токсичного епідермального некрозу та лейкоцитокластичного васкуліту. Випадіння волосся. Імунна система: анафілактичні реакції.Гепатобіліарні розлади: серйозні розлади з боку печінки. У більшості зафіксованих випадків пацієнти також отримували лікування іншими препаратами з відомою здатністю спричиняти розлади з боку печінки.У пост маркетинговий період застосування зрідка спостерігалися наступні реакції: атипові підвертлюжні та діафізарні переломи стегнової кістки (побічні реакції класу біфосфонатів).

Формальних досліджень взаємодії не проводилось, однак під час клінічних випробувань не було знайдено жодних клінічно значущих взаємодій з іншими лікарськими засобами. Серед пацієнтів, які регулярно приймають ацетилсаліцилову кислоту чи нестероїдні протизапальні лікарські засоби (3 чи більше разів на тиждень) одночасно з ризедронатом натрію; кількість випадків побічних явищ у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту була подібною до такої у контрольних пацієнтів. За необхідності ризедронат натрію можна застосовувати паралельно з терапією естрогенами (тільки жінкам).Одночасний прийом ліків, що містять полівалентні катіони (наприклад, кальцій, магній, залізо чи алюміній), може впливати на абсорбцію РІБІСУ.Ризедронат натрію не метаболізується системно, не індукує ферменти цитохрому Р450 та має низьке зв'язування з протеїнами.

Пеньков 149, 05-152 Чоснов, Польща / Pienkow 149, 05-152 Czosnow, Poland.Вул.Марш. Дж.Пілсудського 5, 95-200, Паб'яніце, Польща/ Marsz.J.Pilsudskiego 5 St., 95-200, Pabianice, Poland.