Нурофен Экспресс Растворимый инструкция по применению

діюча речовина: ібупрофен1 саше (4,13 г порошку орального) міститьібупрофену лізину – 683,34 мг, що еквівалентно ібупрофену 400 мг;допоміжні речовини: бетадекс, порошок лимонної есенції, сахарин натрію, натрію цикламат, натрію цитрат, сахароза.

Фармакодинаміка.Після перорального застосування ібупрофен лізин розкладається на ібупрофенову кислоту та лізин. Лізин не впливає на фармако-терапевтичну активність лікарського засобу. Фармакодинамічні властивості ібупрофену лізину подібні до властивостей ібупрофенової кислоти. Ібупрофен – це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), який чинить спрямовану дію проти болю, жару та запалення у людей шляхом пригнічення синтезу простагландинів – медіаторів болю та запалення. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Дані експериментальних досліджень свідчать про те, що при супутньому застосуванні ібупрофен може пригнічувати вплив ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) в низьких дозах на агрегацію тромбоцитів. Однак обмеженість цих даних та непевність щодо екстраполяції даних ex vivo на клінічну ситуацію не дають змоги зробити кінцеві висновки відносно регулярного застосування ібупрофену; при несистематичному застосуванні ібупрофену ефекти вважаються малоймовірними. Фармакокінетика.Ібупрофен швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті та зв'язується з білками плазми крові. Ібупрофен проникає в синовіальну рідину. Після застосування у формі ібупрофенової кислоти під час вживання їжі максимальна концентрація ібупрофену в плазмі крові визначається через 1-2 години. Після застосування у формі ібупрофену лізину абсорбція ібупрофену відбувається швидше. Після застосування Нурофєну® Експрес Розчинного (у формі ібупрофену лізину 683,34 мг, що еквівалентно 400 мг ібупрофену), максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 25 хвилин. Після застосування Нурофену® Експрес Розчинного, середня концентрація ібупрофену в плазмі крові через 4,5 хвилин становила 8,69 мкг/мл (SD 3.12; 95% CI 7.40 - 9.98), тоді як через 9 хвилин після застосування цього лікарського засобу середня концентрація ібупрофену в плазмі крові становила 20.27 мкг/мл (SD 7.37; 95% CI 17.23 - 23.32).Ібупрофен метаболізується в печінці до двох основних метаболітів, що майже повністю виводяться нирками у незміненому вигляді або у вигляді складних сполук з незначною кількістю незміненого ібупрофену. Виведення препарату нирками відбувається повністю і швидко.Період напіввиведення становить приблизно 2 години.Суттєвої різниці фармакокінетичного профілю у літніх пацієнтів не спостерігалось.

Симптоматичне лікування головного болю, мігрені, зубного болю, менструального болю, ревматичного болю, болю у м’язах та спині.Симптоматичне лікування ознак застуди, грипу, гарячки.

Підвищена чутливість до ібупрофену, тартразину (E102) або до будь-якого з компонентів препарату. Реакції гіперчутливості (наприклад бронхоспазм, астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка) в анамнезі, які виникали після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших НПЗЗ. Виразкова хвороба шлунка/кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (два і більше виражених епізоди виразкової хвороби чи кровотечі).Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана із застосуванням НПЗЗ, в анамнезі.Тяжка печінкова недостатність, тяжка ниркова недостатність, тяжка серцева недостатність.Цереброваскулярні або інші активні кровотечі.Розлади згортання крові або геморагічний діатез.Тяжке зневоднення, що виникло внаслідок блювання, діареї або недостатнього споживання рідини.Останній триместр вагітності.

Побічні ефекти, які стосуються застосування ібупрофену та всієї групи НПЗЗ в цілому можна зменшити шляхом застосування мінімальної ефективної дози, потрібної для лікування симптомів протягом найкоротшого періоду часу. У пацієнтів літнього віку постерігається підвищення частоти розвитку побічних реакцій при лікуванні НПЗЗ, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, що можуть бути летальними.Вплив на органи диханняБронхоспазм може виникнути у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або алергічні захворювання або мають ці захворювання в анамнезі.Інші НПЗЗОдночасне застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, підвищує ризик розвитку побічних реакцій, тому його слід уникати.Системний червоний вовчак і змішані захворювання сполучної тканини З обережністю слід застосовувати ібупрофен при проявах системного червоного вовчака та змішаних захворюваннях сполучної тканини через підвищений ризик виникнення асептичного менінгіту.Вплив на ниркиДовготривалий прийом НПЗЗ може призвести до дозозалежного зниження синтезу простагландинів і провокувати розвиток ниркової недостатності. Високий ризик цієї реакції мають пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевими порушеннями, порушеннями функції печінки, пацієнти, які приймають діуретики, і пацієнти літнього віку. У таких пацієнтів необхідно контролювати ниркову функцію Вплив на печінкуПорушення функції печінки.Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або помірним або середнім ступенем застійної серцевої недостатності в анамнезі слід з обережністю починати довготривале лікування (необхідна консультація лікаря), оскільки при терапії ібупрофеном, як і іншими НПЗЗ, повідомлялося про випадки затримки рідини, артеріальної гіпертензії та набряків.Дані клінічного дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосовування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), а також тривале лікування можуть призвести до незначного підвищення ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Загалом дані епідеміологічних досліджень не припускають, що низька доза ібупрофену (наприклад ≤ 1200 мг на добу) може призвести до підвищення ризику інфаркту міокарда. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями довгострокове лікування може бути призначене лікарем тільки після ретельного аналізу. Пацієнтам з вираженими факторами ризику серцево-судинних ускладнень (такими як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) призначати довготривале лікування НПЗЗ слід лише після ретельної оцінки співвідношення ризик-користь.Вплив на фертильність у жінокІснують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландину, можуть впливати на процес овуляції. Цей процес є оборотним після припинення лікування. Довготривале застосування (стосується дози 2400 мг протягом доби, а також тривалості лікування понад 10 днів) ібупрофену може порушити жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження з причини безпліддя, цей препарат необхідно відмінити.Вплив на шлунково-кишкову системуНПЗЗ слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватись. Існують повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки, можливо летальні, які виникали на будь-якому етапі лікування НПЗЗ незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Ризик шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки підвищується при збільшенні доз НПЗЗ у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо якщо вона ускладнена кровотечею або перфорацією, та у літніх пацієнтів. Ці пацієнти повинні починати лікування з мінімальних доз. Слід дотримуватись обережності при лікуванні пацієнтів, які отримують супутні препарати, що можуть підвищити ризик гастротоксичності або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди або антикоагулянти (наприклад варфарин) або антитромбоцитарні засоби (наприклад аспірин). При тривалому лікуванні для цих пацієнтів, а також для пацієнтів, які потребують супутнього застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших лікарських засобів, що можуть збільшити ризик для шлунково-кишкового тракту, слід розглядати призначення лікарем комбінованої терапії мізопростолом або інгібіторами протонної помпи.Пацієнтам з шлунково-кишковими розладами в анамнезі, передусім пацієнтам літнього віку, слід повідомляти про будь-які незвичайні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (переважно кровотечу), особливо про шлунково-кишкову кровотечу на початку лікування. У разі шлунково-кишкової кровотечі або виразки у пацієнтів, які отримують ібупрофен, лікування слід негайно припинити.З боку шкіри та підшкірної клітковини. Дуже рідко на тлі прийому НПЗЗ можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик появи таких реакцій спостерігається на ранніх етапах терапії, в більшості випадків початок таких реакцій відбувається протягом першого місяця лікування. Ібупрофен слід відмінити при перших ознаках шкірного висипу, патологічних змін слизових оболонок або будь-яких інших ознаках гіперчутливості. Застосування у період вагітності або годування груддю.Слід уникати застосування ібупрофену протягом першого та другого триместрів вагітності. Протягом третього триместру вагітності застосування ібупрофену протипоказано.В обмежених дослідженнях ібупрофен було виявлено в грудному молоці у дуже низькій концентрації. Малоймовірно, щоб ібупрофен має негативний вплив на немовлят, яких годують груддю.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Оскільки при застосування Нурофєну® Експрес Розчинного можуть виникати такі побічні реакції з боку нервової системи, як стомлюваність та запаморочення, здатність до швидкої реакції, зокрема при керуванні автотранспортом в окремих випадках може порушуватись. При вживанні алкоголю та одночасному прийомі Нурофєну® Експрес Розчинного такі порушення можуть проявлятися більш інтенсивно.

Лише для перорального застосування протягом нетривалого проміжку часу.Для полегшення симптомів при нетривалому застосуванні слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Якщо симптоми зберігаються або погіршуються, або за необхідності застосування лікарського засобу довше 5 днів при болю та 3 днів при пропасниці, пацієнт повинен звернутися до лікаря.Дорослі та діти віком від 12 років.У якості початкової дози застосовують вміст 1 саше. В подальшому, за необхідності, застосовують вміст 1 саше 3 рази на день.Розчинити вміст одного саше у склянці води, розмішати і негайно випити.Повторне застосовування допускається через кожні шість годин. Не слід застосовувати більше трьох саше (1200 мг) протягом 24 годин.Пацієнти літнього віку.Немає потреби у спеціальній корекції доз. Пацієнти з нирковою недостатністю.Немає необхідності зменшувати дозу для пацієнтів з легким та помірним ступенем ниркової недостатності. Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності протипоказано застосування Нурофєну® Експрес Розчинного.Печінкова недостатність (див . розділ Фармакологічні властивості).Немає необхідності зменшувати дозу для пацієнтів з легким та помірним ступенем печінкової недостатності. Пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності протипоказано застосування Нурофєну® Експрес Розчинного.Діти.Не застосовують дітям віком до 12 років.

У дорослих дозозалежний ефект є менш вираженим, ніж у дітей, у яких застосування дози більше 400 мг/кг може спричинити симптоми передозування. Період напіввиведення ібупрофену при передозуванні становить 1,5-3 години.Симптоми.У більшості пацієнтів при застосуванні клінічно обгрунтованих високих доз НПЗЗ виникали нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, дуже рідко – діарея. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль та кровотеча ШКТ. При отруєнні НПЗЗ можуть виникати токсичні ураження центральної нервової системи у вигляді сонливості, інколи – збудженого стану та дезорієнтації або коми. Інколи у пацієнтів спостерігаються судоми. При тяжкому отруєнні НПЗЗ спостерігається метаболічний ацидоз, а також збільшується протромбіновий час/міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС), можливо, внаслідок впливу на фактори згортання крові. Можуть спостерігатися гостра ниркова недостатність та ураження печінки. У пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі можливе загострення хвороби.Лікування.Проводиться симптоматична та підтримуюча терапія, а саме очищення дихальних шляхів та моніторинг серцево-судинних показників та життєво важливих функцій організму до нормалізації стану. Рекомендоване пероральне застосування активованого вугілля протягом 1 години після застосування потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривалих судомах слід застосовувати діазепам або лоразепам внутрішньовенно. Для лікування бронхіальної астми слід застосовувати броходілятатори.

Наступний перелік побічних реакцій стосується тих реакцій, що спостерігались при застосуванні ібупрофену в дозах від максимальної разової дози – 400 мг до максимальної добової дози – 1200 мг для короткочасного лікування. При довготривалому лікуванні хронічних станів можуть розвиватись додаткові побічні реакції.У межах кожної групи за частотою розвитку побічні реакції подано в порядку зменшення серйозності.Дуже часті ( 1/10)Часті ( 1/100 - <1/10)Нечасті ( 1/1000 - <1/100)Рідкісні ( 1/10000 - <1/1000)Дуже рідкісні (<1/10000)Частота невідома (частота не може бути визначена відповідно до наявних даних)>Інфекції та інвазії.Повідомлялося про дуже рідкісні випадки загострень запальних інфекційних процесів (наприклад розвиток некротичного фасциту) при застосуванні НПЗЗ. Це, ймовірно, пов'язано з механізмом дії НПЗЗ. При виникненні ознак або погіршенні інфекційного процесу під час застосування Нурофєну® Експрес Розчинного, пацієнту слід негайно звернутись до лікаря. Необхідно з'ясувати наявність показань для антиінфекційної терапії або терапії антибіотиками. При лікуванні ібупрофеном спостерігались симптоми асептичного менінгіту, такі як ригідність м'язів потилиці, головний біль, нудота, блювання, лихоманка або сплутаність свідомості. У пацієнтів з аутоімунними розладами можлива схильність до розвитку системного червоного вовчака, змішаної хвороби сполучних тканин.Розлади системи крові та лімфатичної системи.Дуже рідкісні: гемопоетичні розлади, у т.ч. анемієя, лейкопенієя, тромбоцитопенієя, панцитопенієя, агранулоцитоз, першими ознаками яких є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки слизової оболонки ротової порожнини, грипоподібні симтоми, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровотеча та синці.Розлади імунної системи.Нечастіреакції гіперчутливості у т.ч. кропив’янка та свербіжДуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, у т.ч. з набряк обличчя, язика та горла, диспное, тахікардієя та гіпотензієя (анафілаксія, ангіоневротичний набряк, ангіоневротичний шок).До реакцій гіперчутливості можуть належати: неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, реактивність дихальних шляхів, включаючи астму, загострення астми, бронхоспазм та задишку або різні форми шкірних реакцій, включаючи свербіж, кропив’янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк, та рідше – ексфоліативні та бульозні дерматози, включаючи токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та мультиформну еритему.Психічні розладиДуже рідкісні: психотичні реакції, депресіїРозлади нервової системи.Нечасті: головний біль, запаморочення, безсоння, шум у вухах, втомлюваність, тривога, роздратованість.Дуже рідкісні: асептичний менінгіт. Патогенез асептичного менінгіту, спричиненого лікарськими засобами, не з’ясований. Наявні дані щодо асептичного менінгіту, пов’язаного з застосуванням НПЗЗ, вказують на реакцію гіперчутливості (через часовий зв'язок з прийомом препарату та зникнення симптомів після відміни лікарського засобу). У пацієнтів з аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак та змішане захворювання сполучної тканини) спостерігалися поодинокі випадки симптомів асептичного менінгіту (ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, лихоманка або дезорієнтація)Розлади органів зору.Нечасті: порушення зору.Розлади органів слуху та вестибулярного апарату.Рідкісні: шум у вухах.Серцеві розлади.Дуже рідкісні: при лікуванні НПЗЗ повідомлялось про набряки, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність. Згідно зрезультатами клінічних досліджень та епідеміологічних даних, при застосуванні ібупрофену (особливо у високих дозах 2400 мг на добу) та довготривалому лікуванні може збільшуватись ризик виникнення серцево-судинних тромботичних ускладнень (інфаркту міокарда та інсульту).Судинні розлади.Дуже рідкісні: артеріальна гіпертензія.Розлади дихальної системи.Частота невідома: реактивність дихальних шляхів, включаючи астму, бронхоспазм та диспное.Розлади травної системи.Часті: біль у животі, диспепсія та нудота, печія.Нечасті: діарея, здуття живота, запори, блювання. Рідкісні: метеоризм.Дуже рідкісні: езофагіт, панкреатит, утворення спайок в кишечнику, пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, блювання з кров'ю, інколи летальне, особливо у пацієнтів літнього віку. Виразковий стоматит, гастрит. Загострення коліту та хвороба Крона. У разі появи сильного болю в епігастральній ділянці або появи мелени чи блювання з кров'ю пацієнт повинен припинити застосування лікарського засобу та негайно звернутися до лікаря. Гепатобіліарні розлади. Дуже рідкісні: порушення функції печінки.Розлади шкіри та підшкірної клітковини.Нечасті: висипання на шкірі різної природи. Реакції гіперчутливості, що супроводжуються кропив'янкою та свербежем.Дуже рідкісні: бульозні реакції, у тому числі синдром Стівена-Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз. У поодиноких випадках при захворюваннях на віспу можуть розвиватись тяжкі шкірні інфекції та інфекції м'яких тканин.Розлади сечостатевої та видільної систем.Рідкісні: ураження тканини нирок (папілярний некроз) та підвищення концентрації сечової кислоти в крові.Дуже рідкісні: гостра ниркова недостатність, особливо при довготривалому застосуванні НПЗЗ, в поєднанні з підвищенням рівня сечовини в сироватці крові та появою набряків; також включно з папілонекрозом.Утворення набряку, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, нефротичним синдромом, інтерстиціальним нефритом, що може супроводжуватись гострою нирковою недостатністю. Слід регулярно контролювати функцію нирок.Лабораторні дослідження. Дуже рідкісні: зниження рівня гемоглобіну.

Інші НПЗЗ, у тому числі саліцилати Синергічний ефект при одночасному застосуванні кількох НПЗЗ може спричинити підвищення ризику виразок та кровотеч у шлунково-кишковому тракті. Таким чином, слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ.Дигоксин При одночасному застосуванні Нурофєну® Експрес Розчинного та дигоксину рівень концентрації цих лікарських засобів у сироватці крові може підвищуватись. При коректному застосуванні дигоксину визначення його концентрації у сироватці крові не є обов'язковим (макс. через 4 дні).КортикостероїдиПри одночасному застосуванні з кортикостероїдами може підвищуватись ризик розвитку побічних реакцій, особливо, з боку шлунково-кишкового тракту (утворення виразок або кровотечі у шлунково-кишковому тракті).Антитромботичні засобиПідвищений ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі.Ацетилсаліцилова кислота (у низьких дозах): Дані досліджень свідчать про те, що при супутньому застосуванні ібупрофен може пригнічувати дію низьких доз аспірину на агрегацію тромбоцитів. Однак, обмеженість цих даних та невизначеність стосовно імплементації даних ex vivo в клінічній парктиці, свідчить про те, що неможливо зробити висновок про клінічно значущий ефект ібупрофену при регулярному або тимчасовому застосуванні.Антикоагулянти НПЗЗ можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин та гепарин. У разі одночасного застосування рекомендується контролювати процеси коагуляції.ФенітоїнПри одночасному застосуванні Нурофєну® Експрес Розчинного та фенітоїну рівень концентрації цих лікарських засобів у сироватці крові може підвищуватись. При коректному застосуванні фенітоїну визначення його концентрації у сироватці крові не є обов'язковим.Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)При одночасному застосуванні підвищується ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі.ЛітійПри одночасному застосуванні Нурофєну® Експрес Розчинного та літію рівень концентрації цих лікарських засобів у сироватці крові може підвищуватись. При коректному застосуванні літію визначення його концентрації у сироватці крові не є обов'язковим.Пробенецид та сульфінпіразонПри одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які містять пробенецид або сульфінпіразон виведення ібупрофену з організму може уповільнюватись.Діуретики, інгібітори АПФ, бета-блокатори та антагоністи рецепторів ангіотензину IIНПЗЗ можуть пригнічувати дію діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів зі зневодненням або у літніх пацієнтів з ослабленою функцією нирок) одночасне застосування інігібіторів АПФ, бета-блокаторів або антагоністів ангіотензину ІІ та інгібіторів циклоксигенази, може призводити до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай має оборотний характер. Тому такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. У разі застосування таких комбінацій ЛЗ, слід провести адекватну гідратацію пацієнта та розглянути питання про проведення моніторингу функції нирок на початку лікування, а також з певною періодичністю надалі. Калійзберігаючі діуретикиОдночасне застосування Нурофєну® Експрес Розчинного та калійзберігаючих діуретиків може спричинити гіперкаліємію (рекомендується контролювати рівень калію в сироватці крові).МетотрексатПри застосуванні Нурофєну® Експрес Розчинного протягом 24 годин перед або після прийому метотрексату може підвищуватись концентрація метотрексату та збільшуватись токсичний вплив.ЦиклоспоринІснує ризик ураження тканин нирок, оскільки при одночасному застосуванні з певними нестероїдними протизапальними засобами концентрація циклоспорину підвищується. Такий ефект можливий також при застосуванні циклоспорину у комбінації з ібупрофеном.Такролімус Ризик розвитку нефротоксичності підвищується у разі одночасного застосування лікарських засобів.Зидовудин При одночасному застосуванні НПЗЗ з зидовудином підвищується ризик гемотоксичності. Існують докази підвищення ризику гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з гемофілією, які застосовують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном.СульфонілсечовинаРезультати клінічних досліджень демонструють наявність взаємодії між нестероїдними протизапальними засобами та протидіабетичними препаратами (сульфонілсечовина). Незважаючи на те, що взаємодія між ібупрофеном та сульфонілсечовиною до сьогодні не описана, під час супутньої терапії рекомендується контролювати рівень глюкози в крові.Хінолонові антибіотики Дані досліджень на тваринах свідчать, що при одночасному застосуванні НПЗЗ та хінолонових антибіотиків може підвищуватись ризик виникнення судом. У пацієнтів, у яких НПЗЗ застосовують одночасно з хінолонами, існує підвищений ризик розвитку судом.МіфепристонНПЗЗ не слід застосовувати раніше ніж через 8-12 діб після застосування міфепристону, оскільки НПЗЗ знижують ефективність міфепристону.