Липоплюс 20% инструкция по применению

Б. Браун Мельзунген АГ, Германия

Растворы для парентерального питания. Жировые эмульсии.

Фармакодинаміка. Ліпоплюс 20 % призначений для забезпечення енергією і поліненасиченими (незамінними) омега-6 і омега-3 жирними кислотами у рамках режиму парентерального харчування. Для цього до складу Ліпоплюсу 20 % було введено тригліцериди середнього ланцюга, олію соєву і тригліцериди омега-3 жирних кислот (тригліцериди довгого ланцюга).Тригліцериди середнього ланцюга гідролізуються, виводяться з кровотоку і окислюються швидше, ніж тригліцериди довгого ланцюга.Лише тригліцериди довгого ланцюга омега-6 і омега-3 забезпечують надходження поліненасичених жирних кислот. Вони призначені, у першу чергу, для попередження і лікування дефіциту незамінних жирних кислот, а також є джерелом калорій. Ліпоплюс 20 % дає змогу забезпечити пацієнта незамінними омега-6 жирними кислотами, головним чином у формі лінолевої кислоти, і омега-3 жирними кислотами у формі альфа-ліноленової, ейкозапентаєнової і докозагексаєнової кислот.Співвідношення омега-6/омега-3 жирних кислот у Ліпоплюсі 20 % становить приблизно 3:1.Фармакокінетика. При визначенні максимальної сироваткової концентрації тригліцеридів слід брати до уваги дозу, швидкість інфузії, метаболічний стан пацієнта та інші індивідуальні фактори (такі як харчування).Жирні кислоти середнього ланцюга мають нижчу афінність до альбуміну, ніж жирні кислоти довгого ланцюга. Однак при введенні препарату згідно з рекомендаціями з дозування зв’язування з альбуміном плазми для обох типів жирних кислот становить майже 100 %. При дотриманні рекомендацій з дозування ані жирні кислоти середнього ланцюга, ані жирні кислоти довгого ланцюга не перетинають гематоенцефалічний бар’єр і не переходять у спинномозкову рідину.

Забезпечення ліпідами, включаючи незамінні омега-6 жирні кислоти і омега-3 жирні кислоти, у рамках режиму парентерального харчування у дорослих, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.

Тяжка гіперліпідемія;тяжкі розлади коагуляції крові;внутрішньопечінковий холестаз;тяжка печінкова недостатність;тяжка ниркова недостатність без доступу до гемофільтрації або діалізу;гостра фаза інфаркту міокарда або інсульту;гостра тромбоемболічна хвороба, ліпідна емболія;гіперчутливість до яєчного, рибного або соєвого протеїну або до будь-якої допоміжної речовини препарату.Загальними протипоказаннями до інфузійної терапії є такі стани:нестабільний гемодинамічний стан з порушенням життєвих функцій (стани колапсу і шоку);нестабільний метаболічний стан (у тому числі тяжкі посттравматичні стани, некомпенсований цукровий діабет, тяжкий сепсис, ацидоз);гострий набряк легенів;гіпергідратація;декомпенсована серцева недостатність;гіпотонічна дегідратація;гіпокаліємія.

Впродовж проведення інфузії Ліпоплюсу 20 % необхідний моніторинг сироваткових концентрацій тригліцеридів. Пацієнтам з підозрюваними розладами ліпідного метаболізму слід відкоригувати ліпемію голоду перед початком інфузії. Розвиток гіпертригліцеридемії через 12 годин після введення ліпідів також свідчить про аномалії ліпідного метаболізму.Залежно від метаболічного стану пацієнта може розвинутись транзиторна гіпертригліцеридемія або зростання рівня глюкози у крові. Якщо концентрація тригліцеридів у крові при введенні ліпідної емульсії зростає до понад 3 ммоль/л, швидкість інфузії рекомендується знизити. Якщо плазмова концентрація тригліцеридів залишається вищою ніж 3 ммоль/л, інфузію слід призупинити до нормалізації концентрації тригліцеридів.Під час інфузії препарату слід проводити моніторинг електролітів, рідинного балансу або маси тіла, кислотно-лужного балансу, рівня глюкози у крові, а при довготривалому введенні – загальний аналіз крові, моніторинг стану коагуляції і функції печінки.Інфузію Ліпоплюсу 20 % слід відмінити у випадку появи будь-яких ознак алергічної реакції, в тому числі гарячки, тремору, висипів, диспное.Передозування може призвести до синдрому жирового перевантаження, див. розділи Побічні реакції та Передозування.На сьогодні немає клінічного досвіду застосування Ліпоплюсу 20 % дітям, а досвід застосування пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатністю обмежений.Досвід застосування Ліпоплюсу 20 % більше семи днів на сьогодні обмежений.Слід дотримуватись обережності пацієнтам зі станами, пов’язаними з порушеннями ліпідного метаболізму, такими як ниркова недостатність, цукровий діабет, панкреатит, печінкова недостатність, гіпотироїдизм (у присутності гіпертригліцеридемії), захворювання легенів і сепсис.Ліпіди можуть впливати на результати певних лабораторних тестів (таких як білірубін, лактатдегідрогеназа, насичення киснем, вимірювання гемоглобіну), якщо зразки крові відібрані до того, як ліпіди були виведені з кровотоку. У більшості пацієнтів ліпіди виводяться впродовж 5-6 годин після закінчення інфузії.Постачання енергії лише у вигляді ліпідної емульсії може спричинити метаболічний ацидоз. Цього можна уникнути шляхом одночасного введення вуглеводів, тому одночасно із введенням жирової емульсії рекомендується внутрішньовенно вводити достатню кількість вуглеводів або вуглеводовмісних розчинів амінокислот.Вітамін Е може впливати на дію вітаміну К у синтезі фактора коагуляції. Це слід враховувати пацієнтам з розладами коагуляції крові або підозрюваним дефіцитом вітаміну К.Ліпоплюс 20 % містить 2,6 ммоль/л натрію. Це слід брати до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.Застосовувати, лише якщо емульсія гомогенна, а контейнер неушкоджений. Перед введенням візуально перевірити емульсію щодо розділення фаз. Лише для одноразового застосування. Будь-яку невикористану емульсію слід знищити.Продукт, що був заморожений, слід знищити.Слід завжди вводити емульсію кімнатної температури.Застосовувати тільки жиропроникні фільтри.

ВагітністьДаних про застосування Ліпоплюсу 20 % вагітним немає. Дослідження репродуктивної функції не виявили доказів ембріотоксичності або тератогенності.Парентеральне харчування може бути потрібним у період вагітності. Ліпоплюс 20 % слід призначати вагітним лише після ретельної оцінки користі/ризику.Годування груддюДаних про застосування Ліпоплюсу 20 % жінкам, які годують груддю, немає.Невідомо, чи виділяється Ліпоплюс 20 % у грудне молоко. Виділення препарату у молоко тварин не досліджувалось.Годування груддю загалом не рекомендується жінкам, які отримують парентеральне харчування.

Достатнього досвіду вивчення впливу лікування на можливість керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами немає.

Безпека і ефективність застосування дітям не встановлені.

ДоросліДозу слід підбирати індивідуально, з урахуванням потреб пацієнта.Рекомендоване дозування1-2 г жирів на 1 кг маси тіла на добу, що еквівалентно 5-10 мл Ліпоплюсу 20 % на 1 кг маси тіла на добу.Швидкість інфузіїІнфузію слід проводити з якомога меншою швидкістю. Протягом перших 15 хвилин швидкість інфузії повинна становити лише 50 % від максимальної рекомендованої швидкості інфузії.Максимальна швидкість інфузіїДо 0,15 г ліпідів на 1 кг маси тіла на годину, що еквівалентно до 0,75 мл Ліпоплюсу 20 % на 1 кг маси тіла на годину.Виснаженим пацієнтам швидкість інфузії необхідно зменшити.Клінічний досвід довготривалого застосування Ліпоплюсу 20 % обмежений, зазвичай його не слід вводити більше одного тижня. Лише за нагальної потреби емульсію можна вводити довше при ретельному моніторингу метаболізму.Ліпоплюс 20 % можна вводити у вигляді інфузії у центральну або периферичні вени.

Симптоми. Передозування, що призводить до синдрому жирового перевантаження, може бути наслідком інфузії з надто великою швидкістю або постійних інфузій з рекомендованою швидкістю у поєднанні зі зміною клінічного стану пацієнта, наприклад порушенням функції нирок або інфекцією. Передозування може призводити до небажаних ефектів (див. розділ Побічні реакції).Істотне передозування жирової емульсії, що містить тригліцериди середнього ланцюга, може призводити до метаболічного ацидозу, особливо якщо одночасно не вводяться вуглеводи.Лікування. У випадку передозування інфузію слід негайно припинити. Інші терапевтичні заходи залежатимуть від конкретних симптомів у пацієнта та їх тяжкості. При повторному початку інфузії після полегшення симптомів її швидкість слід збільшувати поступово і при ретельному моніторингу.

Побічні реакції зазначені нижче за класами систем органів і частотою. Всі побічні реакції для емульсії відзначались дуже рідко (<1/10 000).З боку крові і лімфатичної системи: гіперкоагуляція.З боку імунної системи: алергічні реакції.З боку метаболізму і харчування: гіперліпідемія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, кетоацидоз.Частота зазначених небажаних ефектів дозозалежна. Ймовірно, вони розвиваються як симптоми абсолютного або відносного передозування. Вищезазначена частота залежить від коректного застосування (моніторингу доз, дотримання обмежень з безпеки та інструкцій).З боку нервової системи: сонливість.З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія або гіпотензія.З боку дихальної системи: диспное, ціаноз.З боку травної системи: нудота, блювання.Загальні розлади та/або стан ділянки введення: головний біль, почервоніння/еритема, підвищена температура тіла, підвищене потовиділення, озноб, біль у плечах та спині; синдром жирового перевантаження (див. нижче).Якщо при проведенні інфузії Ліпоплюсу 20 % виникають ці побічні реакції або рівень тригліцеридів зростає до понад 3 ммоль/л, інфузію слід припинити або, за необхідності, продовжити у нижчій дозі.При проведенні повторної інфузії необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта, особливо на початку, і через короткі проміжки часу слід визначати сироваткові тригліцериди.Тригліцериди, що містять омега-3-жирні кислоти, можуть подовжувати час кровотечі або інгібувати агрегацію тромбоцитів. У пацієнтів з аспіриніндукованою астмою може погіршуватись пульмонарна функція.Ліпоплюс 20 % слід завжди застосовувати у рамках повного парентерального харчування, що включає амінокислоти і глюкозу. Такі симптоми, як нудота, блювання, втрата апетиту і гіперглікемія, зазвичай пов’язані зі станами, при яких показане парентеральне харчування, але іноді також можуть бути пов’язані з парентеральним харчуванням.Синдром жирового перевантаженняПорушення здатності до виведення тригліцеридів може призводити до синдрому жирового перевантаження, що може бути спричинено передозуванням. При цьому повинні спостерігатися ознаки метаболічного перевантаження. Перевантаження може бути спричинене генетичними факторами (індивідуальними відмінностями метаболізму) або впливом наявних нині або в анамнезі захворювань на жировий метаболізм. Цей синдром також може проявлятися навіть при рекомендованій швидкості інфузії при тяжкій гіпертригліцеридемії і бути пов’язаним з раптовими змінами клінічного стану пацієнта, такими як порушення функції нирок або інфекція. Синдром жирового перевантаження характеризується гіперліпемією, гарячкою, жировою інфільтрацією, гепатомегалією з жовтяницею або без неї, спленомегалією, анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією, розладами коагуляції, гемолізом і ретикулоцитозом, аномальними показниками функції печінки і комою. Симптоми зазвичай оборотні після припинення введення жирової емульсії. При появі ознак синдрому жирового перевантаження інфузію Ліпоплюсу 20 % слід негайно припинити.

Гепарин спричиняє транзиторне вивільнення ліпопротеїнліпази у кровотік. Це може призводити спочатку до збільшення плазмового ліполізу, а потім до транзиторного зниження кліренсу тригліцеридів.Олія соєва має природній вміст вітаміну K1, проте у Ліпоплюсі 20 % він настільки малий, що значний вплив на процеси коагуляції у пацієнтів, які отримують лікування похідними кумарину, малоймовірний. Незважаючи на це, слід проводити моніторинг стану коагуляції пацієнтів, які одночасно отримують лікування антикоагулянтами.

2 роки.Після відкриття контейнера лікарський засіб слід ввести негайно.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

По 250 мл або по 500 мл емульсії у флаконах. По 1 або 10 флаконів у картонній коробці.

Без рецепта.

НесумісністьЗа відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.Перед введенням ліпідної емульсії разом з іншими розчинами через Y-подібний з’єднувач слід перевірити сумісність цих рідин, особливо при одночасному введенні розчинів-носіїв, до яких можна додавати лікарські засоби. Особливої обережності слід дотримуватись при одночасному введенні розчинів, що містять двовалентні електроліти (такі як кальцій).МісцезнаходженняКарл-Браун-Штрассе 1, 34212 Мельзунген, Німеччина /Carl-Braun-Strasse 1, 34212 Melsungen, Germany.