Гликодин инструкция по применению

діючі речовини: 5 мл сиропу містять декстрометорфану гідроброміду 10 мг, терпінгідрату 10 мг, левоментолу 3,75 мг;допоміжні речовини: сахароза, гліцерин, карамель, натрію метилгідроксибензоат (Е 219), натрію пропілгідроксибензоат (Е 217), пропіленгліколь, кислота лимонна моногідрат, сахарин натрію, фруктова смакова добавка ВВА, вода очищена.

Гострі і хронічні захворювання органів дихання, що супроводжуються сухим непродуктивним кашлем. У післяопераційний період для усунення кашльового синдрому.

Індивідуальна непереносимість компонентів препарату. Хворі з ризиком розвитку дихальної недостатності, бронхіальною астмою. Одночасне застосування з інгібіторами моноамінооксидази (МАО), фуразолідоном, прокарбазином, селегіліном, муколітичними засобами. Дитячий вік до 2 років.

З обережністю призначають пацієнтам із порушенням функції печінки, пацієнтам з хронічними бронхітами, емфіземою та іншими захворюваннями, що супроводжуються рецидивуючим або хронічним кашлем. Препарат містить сахарозу, що слід враховувати при застосуванні хворим на цукровий діабет.

Оскільки досвід застосування у період вагітності або годування груддю відсутній, препарат не призначається.

Дітям до 2 років препарат не застосовують.

Дорослим: 1 мірна ложечка (5 мл) 3-4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 3 років - ¼ мірної ложечки 2-3 рази на добу, дітям віком від 4 до 6 років - ¼ мірної ложечки 3-4 рази на добу, дітям віком від 7 до 14 років - ½ мірної ложечки 3-4 рази на добу, дітям з 14-річного віку - 1 мірна ложечка 3-4 рази на добу. Термін лікування зазвичай становить 3-4 дні, але залежно від характеру захворювання, ступеня тяжкості та локалізації може бути подовжений до 1 тижня.

Передозування Глікодину прогностично не є небезпечним. Випадки, які потребували медичного втручання, спостерігалися при застосуванні препарату дітям віком до 10 років, коли доза препарату перевищувала рекомендовану у 20-50 разів. Ці випадки характеризувалися збудженням ЦНС, диспептичними розладами, але не чинять седативний ефект і пригнічення центру дихання. Можливе запаморочення, порушення свідомості, зниження артеріального тиску, тахікардія, гіпертонус м¢язів, атаксія. Таким чином, імовірність появи побічних реакцій при випадковому передозуванні препарату дуже низька. Існує специфічний антидот Налоксон, який можна застосовувати при передозуванні у 100 і більше разів.

Випадки побічної дії при застосуванні препарату Глікодин спостерігаються у поодиноких випадках. При підвищеній чутливості до компонентів препарату можуть з'явитися алергічні реакції (висипання на шкірі), почервоніння, запаморочення, диспептичні розлади, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску. У такому разі необхідно терміново припинити приймання препарату і звернутися до лікаря. Іноді при вживанні препарату з молоком може спостерігатися легка сонливість, нудота, свербіж, кропив'янка.

Не було відзначено достовірної взаємодії декстрометорфану, що входить до складу препарату, з іншими препаратами, за винятком синергічної взаємодії з наркотичними протикашльовими препаратами та іншими лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему.Протипоказано застосування препарату з інгібіторами моноамінооксидази, фуразолідоном, прокарбазином, селегіліном. Аміодарон, галоперидол, пропафенон, флуоксетин, хінідин, інгібуючи систему цитохрому Р450, можуть підвищувати концентрацію декстрометорфану в крові. Тютюновий дим може призвести до підвищення секреції залоз при пригніченні кашльового рефлексу.