Би-Рамаг инструкция по применению

Би-Рамаг фото, инструкция
Внешний вид упаковки лекарственного средства может отличаться от изображения на сайте.
Дозировка:
Би-Рамаг капсулы тв. по 10 мг/10 мг №28 (7х4)
Производитель:
Регистрация:
№ UA/14849/01/02 от 04.02.2016. Приказ № 65 от 04.02.2016
Фарм. группа:
Редакторская группа
Проверено
Фото аватара
Юлия Жарикова Добавлено: 03.03.2020
Фото аватара
Юлия Жарикова Обновлено: 03.03.2020
Инструкция предоставлена гос. реестром мед. препаратов Украины

Официальная инструкция

Состав:

діючі речовини: раміприл, амлодипіну бесилат.1 капсула містить:раміприлу 5 мг, амлодипіну бесилату 6,95 мг (еквівалентно амлодипіну 5 мг) або раміприлу 5 мг, амлодипіну бесилату 13,9 мг (еквівалентно амлодипіну 10 мг), абораміприлу 10 мг, амлодипіну бесилату 6,95 мг (еквівалентно амлодипіну 5 мг), абораміприлу 10 мг, амлодипіну бесилату 13,9 мг (еквівалентно амлодипіну 10 мг);допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію стеарилфумарат;склад капсули (кришечка та корпус):капсули по 5 мг/5 мг, по 5 мг/10 мг, по 10 мг/5 мг: заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е 171), желатин;капсули по 10 мг/10 мг: заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид чорний (Е172), заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е 171), желатин.

Производитель:

Польфа АО, Пабяницкий ФЗ/Адамед Фарма для "Профарма Интернешнл Трейдинг Лтд", Польша/Мальта

Фармакотерапевтическая группа:

Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему. Інгібітори АПФ, комбінації. Інгібітори АПФ та

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка. Механізм дії раміприлуРаміприлат, активний метаболіт раміприлу, пригнічує ензим дипептидил-карбоксипептидазу (синоніми: ангіотензинперетворювальний фермент (АПФ), кініназа II). У плазмі крові та тканинах цей ензим каталізує перетворення ангіотензину І в активну вазоконстрикторну субстанцію ангіотензин ІІ, а також розпад активного вазодилататора брадикініну. Зменшення утворення ангіотензину ІІ та пригнічення розпаду брадикініну призводять до вазодилатації.Оскільки ангіотензин ІІ також стимулює вивільнення альдостерону, раміприлат сприяє зменшенню секреції альдостерону. Середній показник відповіді на монотерапію інгібіторами АПФ був нижчим у чорношкірих пацієнтів (африканців) з артеріальною гіпертензією (як правило, з низьким рівнем реніну), ніж у білошкірих пацієнтів.Фармакодинамічна діяЗастосування раміприлу спричиняє виражене зниження периферичного опору артерій. Загалом, істотних змін ниркового плазмотоку і швидкості клубочкової фільтрації не спостерігалося. Застосування раміприлу пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить до зниження рівня артеріального тиску у горизонтальному і вертикальному положеннях без компенсаторного підвищення частоти серцевих скорочень.У більшості пацієнтів початок антигіпертензивної дії одноразової дози раміприлу настає через 1 – 2 години після перорального застосування препарату. Максимальний ефект після одноразового прийому зазвичай досягається через 3 – 6 годин після перорального застосування. Антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 годин.Максимальний антигіпертензивний ефект при тривалому лікуванні раміприлом загалом стає очевидним через 3 – 4 тижні. Показано, що антигіпертензивний ефект при тривалій терапії утримується протягом 2 років.Раптове припинення прийому раміприлу не призводить до швидкого і надмірного рикошетного підвищення артеріального тиску.Механізм дії амлодипінуАмлодипін пригнічує трансмембранний потік іонів кальцію у клітинах серця та гладких м’язах судин (повільний блокатор кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію).Механізм антигіпертензивної дії зумовлений прямим релаксаційним впливом амлодипіну на гладкі м’язи судин, що сприяє зниженню системного периферичного судинного опору.Точний механізм, за допомогою якого амлодипін усуває стенокардію, до кінця не з’ясований. Амлодипін розширює периферичні артеріоли, зменшуючи таким чином загальний периферичний опір (після навантаження). Оскільки він не спричиняє рефлекторної тахікардії, споживання міокардом енергії і потреба в кисні буде зменшуватися. Завдяки вищеописаному механізму дії амлодипін збільшує надходження кисню до міокарда навіть у разі спазму коронарних артерій (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія).Фармакодинамічні властивостіУ хворих на артеріальну гіпертензію разова доза амлодипіну забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. Завдяки повільному початку дії амлодипін не спричиняє гострої артеріальної гіпотензії.У хворих на стенокардію застосування амлодипіну 1 раз на добу подовжує загальний час можливого фізичного навантаження, затримує початок нападу стенокардії та подовжує час до істотного пригнічення сегмента ST, знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у таблетках гліцерилтринітрату.Амлодипін не виявляє несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми крові, тому він придатний для лікування хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет і подагру.Фармакокінетика.РаміприлАбсорбціяПісля перорального прийому раміприл швидко абсорбується з травного тракту: максимальна концентрація раміприлу у плазмі крові досягається протягом 1 години. Враховуючи виведення раміприлу з сечею, ступінь абсорбції становить принаймні 56 %, і на нього істотно не впливає наявність їжі у травному тракті. Біодоступність активного метаболіту раміприлату після перорального прийому раміприлу у дозі 2,5 мг і 5 мг становить 45 %.Максимальна концентрація у плазмі крові раміприлату, єдиного активного метаболіту раміприлу, досягається через 2 – 4 години після прийому раміприлу. Рівноважна концентрація раміприлату у плазмі крові в умовах застосування звичайних доз (1 раз на добу) досягається на 4-й день лікування.Розподіл Зв’язування раміприлу з білками крові становить приблизно 73 %, а раміприлату – 56%.МетаболізмРаміприл майже повністю метаболізується до раміприлату, дикетопіперазинового ефіру, дикетопіперазинової кислоти і глюкуронідів раміприлу і раміприлату.Виведення Екскреція метаболітів здійснюється переважно нирками. Зниження концентрації раміприлату у плазмі крові відбувається за декілька фаз. Завдяки потужному насичувальному зв’язуванню з АПФ і повільній дисоціації із ензиму раміприлат характеризується пролонгованою термінальною фазою елімінації при дуже низьких концентраціях у плазмі.Після прийому багаторазових доз раміприлу ефективний період напіввиведення раміприлату становить 13 – 17 годин після прийому дози 5 – 10 мг, і він довший після прийому нижчих доз 1,25 – 2,5 мг. Різниця зумовлена насичувальною здатністю ензиму зв’язуватися з раміприлатом.Після прийому одноразової пероральної дози раміприл і його метаболіт не виявлялися у грудному молоці. Однак ефект багаторазових доз невідомий.Пацієнти з порушенням функції нирокНиркова екскреція раміприлату знижена у пацієнтів з порушеною функцією нирок, а нирковий кліренс раміприлату пропорційно пов’язаний з кліренсом креатиніну. Це призводить до підвищення плазмових концентрацій раміприлату, які знижуються повільніше, ніж в осіб з нормальною функцією нирок.Пацієнти з порушенням функції печінкиУ пацієнтів з порушенням функції печінки метаболізм раміприлу до раміприлату сповільнений, що зумовлено зниженою активністю печінкових естераз, а рівні раміприлу у плазмі крові у цих пацієнтів підвищені. Однак максимальна концентрація раміприлату у цих пацієнтів не відрізнялися від такої в осіб з нормальною функцією печінки.АмлодипінАбсорбціяПісля прийому внутрішньо амлодипін майже повністю всмоктується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 6 – 12 годин після прийому. Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80 %.РозподілОб'єм розподілу становить 21 л/кг маси тіла. Рівноважна концентрація в плазмі крові (5 – 15 нг/мл) досягається протягом 7 – 8 днів застосування препарату. У дослідженнях іn vitro було виявлено, що 93 – 98 % амлодипіну, що циркулює в крові, зв’язується з білками плазми крові.Метаболізм і виведенняАмлодипін активно метаболізується у печінці (майже 90 %) до неактивних похідних піридину. 10 % вихідної сполуки і 60 % неактивних метаболітів виводиться із сечею, 20 – 25 % – з фекаліями.Зниження концентрації в плазмі має двофазовий характер. Кінцевий період напіввиведення із плазми крові становить близько 35 – 50 годин з урахуванням прийому препарату 1 раз на добу.Загальний кліренс становить 7 мл/хв/кг маси тіла (для хворих із масою тіла 60 кг – 25 л/год). У хворих літнього віку – 19 л/год. Застосування особам літнього віку Час, необхідний для досягнення максимальної концентрації амлодипіну у плазмі крові, однаковий як у хворих літнього віку, так і в пацієнтів молодшого віку. У людей літнього віку спостерігається тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення площі під кривою концентрація – час (AUC) та періоду напіввиведення. Було зареєстровано збільшення AUC та періоду напіввиведення препарату у хворих із застійною серцевою недостатністю.Пацієнти з порушенням функції нирокАмлодипін інтенсивно метаболізується в неактивні метаболіти. 10 % від початкової сполуки виводиться в незміненому вигляді із сечею. Зміни концентрації амлодипіну в плазмі крові не пов’язані зі ступенем порушення функції нирок. Цих пацієнтів можна лікувати за допомогою звичайної дози амлодипіну. Амлодипін не піддається діалізу. Пацієнти з порушенням функції печінкиПеріод напіввиведення амлодипіну подовжується у пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Показания к применению:

Для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, артеріальний тиск яких належним чином контролюється окремими препаратами, що призначаються одночасно у тій же дозі, що і в комбінації, але у вигляді окремих таблеток.

Противопоказания:

Підвищена чутливість до раміприлу або інгібіторів АПФ (ангіотензинперетворювального ферменту) або до допоміжних компонентів препарату, амлодипіну, похідних дигідропіридинів;ангіоневротичний набряк (спадковий, ідіопатичний або внаслідок попереднього застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ) в анамнезі;екстракорпоральне лікування, що призводить до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями;виражений двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії єдиної нирки; артеріальна гіпотензія або гемодинамічно нестабільні стани;підвищена чутливість діючої речовини;виражена артеріальна гіпотензія;шок (включаючи кардіогенний шок);звуження вихідного відділу лівого шлуночка (наприклад виражений стеноз устя аорти);гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда;протипоказано вагітним та жінкам, які планують вагітність;період годування груддю;дитячий вік.

Особенности применения:

РаміприлПацієнти, у яких існує особливий ризик виникнення артеріальної гіпотензії.Пацієнти зі значним підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. У пацієнтів зі значним підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи існує ризик раптового значного зниження артеріального тиску та погіршення функції нирок внаслідок пригнічення АПФ, особливо якщо інгібітор АПФ чи супутній діуретик призначають вперше або вперше підвищують дозу. Суттєвого підвищення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, яке потребує медичного нагляду, в тому числі постійного контролю артеріального тиску, можна очікувати, наприклад, у пацієнтів:з тяжкою артеріальною гіпертензією;з декомпенсованою застійною серцевою недостатністю;з гемодинамічно значущою перешкодою для притоку або відтоку крові з лівого шлуночка (наприклад зі стенозом аортального або мітрального клапана);з однобічним стенозом ниркової артерії при наявності другої функціонуючої нирки;у яких існує або може розвинутися нестача рідини або електролітів (включаючи тих, які отримують діуретики);із цирозом печінки та/або асцитом;яким виконують великі хірургічні втручання, або під час анестезії із застосуванням препаратів, що спричиняють артеріальну гіпотензію.Як правило, рекомендується провести корекцію дегідратації, гіповолемії або нестачі електролітів до початку лікування (однак пацієнтам із серцевою недостатністю слід зважено призначати такі заходи через ризик виникнення перевантаження об’ємом).Транзиторна або персистувальна серцева недостатність після інфаркту міокардаПацієнти, у яких існує ризик виникнення серцевої або церебральної ішемії у випадку гострої артеріальної гіпотензії. У початковій фазі лікування потрібен особливий медичний нагляд. Пацієнти літнього віку. Див. розділ Спосіб застосування та дози.Хірургічне втручання Якщо це можливо, то лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту, такими як раміприл, слід припинити за 1 день до проведення хірургічного втручання. Контроль функції нирок. Функцію нирок потрібно оцінювати до і під час проведення лікування та корегувати дозу, особливо у перші тижні лікування. Особливо ретельний контроль потрібен пацієнтам з порушенням функції нирок (див. розділ Спосіб застосування та дози). Існує ризик погіршення ниркової функції, особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю або після пересадки нирки.Ангіоневротичний набряк. У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи раміприл, спостерігався ангіоневротичний набряк (див. розділ Побічні реакції). У разі розвитку ангіоневротичного набряку прийом препарату БІ-РАМАГ слід припинити. Потрібно негайно розпочати невідкладну терапію. Пацієнт повинен знаходитись під медичним наглядом протягом щонайменше 12 – 24 годин і може бути виписаний після повного зникнення симптомів.У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи раміприл, спостерігався ангіоневротичний набряк кишечнику (див. розділ Побічні реакції). Ці пацієнти скаржилися на біль у животі (з нудотою/блюванням або без них).Анафілактичні реакції під час десенсибілізації. При застосуванні інгібіторів АПФ імовірність виникнення і тяжкість анафілактичних та анафілактоїдних реакцій на отруту комах та інші алергени збільшується. Перед проведенням десенсибілізації слід тимчасово припинити прийом раміприлу.Гіперкаліємія. У деяких пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи раміприл, спостерігалося виникнення гіперкаліємії. До групи ризику виникнення гіперкаліємії належать пацієнти із нирковою недостатністю, пацієнти віком від 70 років, пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом, пацієнти, які приймають солі калію, калійзберігаючі діуретики, а також інші активні речовини, що підвищують вміст калію у плазмі крові, пацієнти із такими станами, як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз. Якщо сумісне застосування вищезазначених препаратів вважається доцільним, то рекомендується регулярно контролювати рівень калію у плазмі крові (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).Нейтропенія/агранулоцитоз. Випадки нейтропенії/агранулоцитозу, а також тромбоцитопенії і анемії спостерігали рідко. Також повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку. З метою виявлення можливої лейкопенії рекомендується контролювати кількість лейкоцитів у крові. Більш частий контроль бажано здійснювати на початку лікування та у пацієнтів з порушеною функцією нирок, супутнім колагенозом (наприклад системним червоним вовчаком або склеродермією) або пацієнтів, які приймають інші лікарські засоби, що можуть спричинити зміни картини крові (див. розділи Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій та Побічні реакції).Етнічні відмінності Інгібітори АПФ частіше спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Гіпотензивна дія раміприлу може бути менш вираженою у пацієнтів негроїдної раси, порівняно із представниками інших рас. Це може бути обумовлено тим, що у чорношкірих пацієнтів з артеріальною гіпертензією частіше спостерігається артеріальна гіпертензія з низькою активністю реніну.Кашель. При застосуванні інгібіторів АПФ повідомлялося про виникнення кашлю. Характерним є те, що кашель непродуктивний, тривалий і зникає після припинення терапії. При диференціальній діагностиці кашлю слід пам’ятати про можливість виникнення кашлю, спричиненого інгібіторами АПФ. АмлодипінБезпека та ефективність застосування амлодипіну для купірування гіпертонічного кризу не була встановлена.Пацієнти з серцевою недостатністюПацієнти з серцевою недостатністю вимагають особливого підходу. У довготривалому, плацебо-контрольованому дослідженні за участю пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю (клас III і IV за класифікацією NYHA) частота випадків набряку легень була вища в групі, що лікувалася амлодипіном, ніж у групі плацебо, але це не було пов’язано з погіршенням серцевої недостатності. Застосування хворим з порушенням функції печінкиУ хворих з порушенням функції печінки період напіввиведення амлодипіну збільшується, однак рекомендації щодо дозування препарату поки що не розроблені. З цієї причини застосовувати амлодипін таким хворим слід з обережністю.Застосування хворим літнього вікуУ літніх хворих збільшення дози слід проводити з обережністю.Пацієнти із нирковою недостатністюЦій категорії пацієнтів слід застосовувати звичайні дози препарату. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюють зі ступенем порушень функції нирок. Амлодипін не видаляється шляхом діалізу.Амлодипін не впливає на результати лабораторних досліджень.Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або з грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може бути збільшена, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту препарату.Застосування у період вагітності або годування груддю.Застосовувати препарат БІ-РАМАГ у період вагітності або годування груддю протипоказано.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Деякі побічні ефекти (наприклад симптоми зниження артеріального тиску, такі як запаморочення) можуть порушити психомоторних реакцій.Ці побічні реакції частіше спостерігалися на початку лікування або при переході з інших препаратів, що слід враховувати при вирішенні питання щодо керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Способ применения и дозы:

БІ-РАМАГ показаний пацієнтам, артеріальний тиск яких належним чином контролюється окремо призначуваними монокомпонентними препаратами в тих же дозах, які рекомендовані для фіксованої комбінації.БІ-РАМАГ слід приймати щодня 1 раз на добу в один і той же час, незалежно від прийому їжі.Не слід розжовувати або подрібнювати капсулу.Фіксована комбінація не підходить для початкової терапії.У разі необхідності дозу можна змінити або індивідуально титрувати компоненти вільної комбінації.Максимальна добова доза – 10 мг/10 мг (1 капсула БІ-РАМАГ 10/10 мг 1 раз на добу). ДоросліПацієнтам, які лікуються діуретиками, слід дотримуватись обережності, оскільки у цих пацієнтів може відбуватися надмірне виведення рідини та/або хлориду натрію із організму. Функція нирок і рівень калію в сироватці крові повинні бути під контролем. Особливі групи пацієнтівПацієнти з порушенням функції печінкиМаксимальна добова доза повинна становити 2,5 мг раміприлу.Слід застосовувати раміприл у відповідному дозуванні.Пацієнти з порушенням функції нирокОптимальна початкова і підтримувальна доза для хворих з нирковою недостатністю повинна бути скоригована індивідуально шляхом окремого титрування дози раміприлу та амлодипіну.Добова доза раміприлу для пацієнтів з нирковою недостатністю повинна розраховуватися на основі показників кліренсу креатиніну:якщо кліренс креатиніну становить ≥ 60 мл/хв, немає необхідності коригувати початкову дозу; максимальна добова доза становить 10мг;якщо кліренс креатиніну становить 30 – 60 мл/хв, початкова доза – 2,5 мг на добу, максимальна добова доза становить 5 мг;якщо кліренс креатиніну становить 10 – 30 мл/хв, початкова добова доза становить 1,25 мг на добу, а максимальна добова доза − 5 мг; для пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі: при гемодіалізі раміприл виводиться незначною мірою; початкова доза становить 1,25 мг, а максимальна добова доза – 5 мг; препарат слід приймати через декілька годин після проведення сеансу гемодіалізу. Пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози амлодипіну не потрібна. Амлодипін не піддається діалізу, тому препарат слід з особливою обережністю призначати пацієнтам, які перебувають на діалізі.Під час лікування слід контролювати функцію нирок та рівень калію в сироватці крові. У разі погіршення функції нирок застосування препарату БІ-РАМАГ слід припинити, а дози його компонентів необхідно адекватно відкоригувати. Пацієнти літнього вікуПочаткові дози раміприлу повинні бути якомога нижчими; подальше титрування дози повинно здійснюватися більш поступово через імовірність розвитку побічних реакцій.Застосування препарату БІ-РАМАГ не рекомендується пацієнтам після 75 років або дуже ослабленим пацієнтам. Пацієнтам літнього віку можна призначати звичайні дози амлодипіну, однак при підвищенні дози слід дотримуватись обережності.Діти.БІ-РАМАГ протипоказано застосовувати дітям через відсутність даних про безпеку та ефективність його застосування цій віковій категорії пацієнтів.

Передозировка:

РаміприлСимптоми, спричинені передозуванням інгібіторів АПФ, можуть включати надмірну периферичну вазодилатацію (з вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардію, електролітний дисбаланс, ниркову недостатність. Стан пацієнта слід ретельно контролювати. Призначається симптоматичне та підтримувальне лікування. Запропоновані заходи включають первинну детоксикацію (промивання шлунку, призначення сорбентів) та засоби для відновлення гемодинамічної стабільності, включаючи призначення агоністівальфа-1- адренергічних рецепторів або ангіотензину ІІ (ангіотензинаміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться із загального кровообігу шляхом гемодіалізу.АмлодипінДані про випадки навмисного передозування у людей обмежені.Симптоми. На основі наявних даних припускають, що сильне передозування може призвести до надмірної периферичної вазодилатації, до рефлекторної тахікардії, вираженої і тривалої системної артеріальної гіпотензії, включаючи кардіогенний шок з летальним наслідком.Лікування. Клінічно значуща артеріальна гіпотензія внаслідок передозування амлодипіну вимагає активних заходів лікування, включаючи частий контроль показників серцевої та дихальної функції, підняте положення кінцівок і контроль об’єму крові, що циркулює, та діурезом. Для відновлення тонусу судин та рівня артеріального тиску може виявитися корисним застосування судинозвужувального препарату, якщо немає протипоказань для його призначення. З метою усунення наслідків блокади кальцієвих каналів може виявитися ефективним внутрішньовенне введення глюконату кальцію.У деяких випадках може бути ефективним промивання шлунку. У здорових добровольців застосування активованого вугілля через 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну знижувало швидкість абсорбції амлодипіну.Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками крові, ефективність діалізу малоймовірна.

Побочные действия:

Побічні реакції, які спостерігалися під час застосування активних компонентів окремо, зазначені відповідно до частоти виникнення: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (від ≥ 1/100 до

Лекарственное взаимодействие:

РаміприлПротипоказані комбінаціїЕкстракорпоральні методи лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями, такі як діаліз або гемофільтрація з певними мембранами з високою гідравлічною проникністю (наприклад поліакрилонітриловими), а також аферез ліпопротеїнів низької щільності з декстрану сульфатом – через підвищений ризик тяжких анафілактоїдних реакцій. Якщо потрібне таке лікування, слід розглянути питання про використання іншого типу діалізної мембрани або іншого класу антигіпертензивних засобів.Застосовувати з обережністюСолі калію, гепарин, калійзберігаючі діуретики та інші активні речовини, що збільшують рівень калію у плазмі крові (включаючи антагоністи ангіотензину ІІ, триметоприм, такролімус, циклоспорин): може виникнути гіперкаліємія, тому необхідний ретельний моніторинг рівня калію у плазмі крові.Антигіпертензивні препарати (наприклад діуретики) та інші засоби, які можуть знижувати артеріальний тиск (наприклад, нітрати, трициклічні антидепресанти, анестетики, етанол, баклофен, альфузосин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин): можливе посилення ризику артеріальної гіпотензії.Вазопресорні симпатоміметики та інші речовини (наприклад, ізопротеренол, добутамін, допамін, епінефрин), які можуть зменшувати антигіпертензивний ефект раміприлу: рекомендується контроль артеріального тиску.Алопуринол, імунодепресанти, кортикостероїди, прокаїнамід, цитостатики та інші речовини, які можуть змінювати кількість клітин крові: підвищена ймовірність гематологічних реакцій.Солі літію: інгібітори АПФ можуть зменшувати екскрецію літію, і тому може підвищуватися його токсичність. Рекомендується контроль рівня літію у крові.Антидіабетичні засоби, включаючи інсулін: можливі гіпоглікемічні реакції. Рекомендується контроль рівня глюкози у крові.Нестероїдні протизапальні засоби та ацетилсаліцилова кислота: можливе зниження антигіпертензивного ефекту раміприлу. Тому сумісне застосування інгібіторів АПФ і нестероїдних протизапальних засобів може погіршити функцію нирок та збільшити рівень калію в крові.АмлодипінАмлодипін безпечний при сумісному застосуванні з тіазидними діуретиками, β-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином, що застосовувався сублінгвально, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами.Вплив інших лікарських засобів на амлодипін;Інгібітори CYP3A4: при сумісному застосуванні амлодипіну з інгібітором CYP3A4, еритроміцином, у молодих пацієнтів і дилтіаземом у літніх пацієнтів концентрації амлодипіну у плазмі крові збільшувалися приблизно на 22 % і 50 % відповідно. Проте клінічна значущість цих показників не з’ясована. Не можна виключати той факт, що сильні інгібітори CYP3A4 (наприклад кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть підвищувати плазмові концентрації амлодипіну більше, ніж дилтіазем. Амлодипін слід застосовувати з обережністю разом з інгібіторами CYP3A4. Однак про побічні дії, пов’язані з такою взаємодією, не повідомлялося. ;Індуктори CYP3A4: дані щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін відсутні. Одночасне застосування індукторів CYP3A4 (рифампіцину, препаратів звіробою) може призвести до зниження концентрацій амлодипіну в плазмі крові. Слід з обережністю застосовувати амлодипін разом з індукторами CYP3A4.Клінічні дослідження взаємодії показали, що грейпфрутовий сік, циметидин, алюміній/магній (антацид) та силденафіл не впливали на фармакокінетику амлодипіну.Дантролен (інфузії)У тварин спостерігалися шлуночкові фібриляції з летальним наслідком та серцево-судинний колапс, що асоціювалися з гіперкаліємією, після застосування верапамілу та дантролену внутрішньовенно. Через ризик розвитку гіперкаліємії рекомендовано уникати застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, схильним до злоякісної гіпертермії пацієнтам та при лікуванні злоякісної гіпертермії.Вплив амлодипіну на інші лікарські засобиАмлодипін може посилювати ефект інших антигіпертензивних препаратів.Клінічні дослідження взаємодії не показали впливу амлодипіну на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, етанолу, варфарину чи циклоспорину.Амлодипін не впливає на лабораторні показники.

Срок годности:

3 роки.

Условия хранения:

Зберігати при температурі не вище 30 оС в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Форма выпуска / упаковка:

По 7 капсул у блістері; по 4 блістери у картонній пачці.

Категория отпуска:

Без рецепта.

Дополнительно:

МісцезнаходженняВул. Школьна 33, 95-054 Ксаверов, Польща.Вул. Маршала Дж. Пілсудського, 5, 95-200, Паб'яніце, Польща.
Медицинское предостережение
Дата добавления: 03.03.2020
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Перевод инструкции на русский язык выполнен редакторской командой medpravda.ua
Тип данныхСведения из реестра
Торговое наименование:Би-Рамаг
Производитель:Польфа АО, Пабяницкий ФЗ/Адамед Фарма для "Профарма Интернешнл Трейдинг Лтд", Польша/Мальта
Форма выпуска:По 7 капсул у блістері; по 4 блістери у картонній пачці.
Регистрационное удостоверение:№ UA/14849/01/02 от 04.02.2016. Приказ № 65 от 04.02.2016
МНН:Ramipril and amlodipine
Условия отпуска:Без рецепта.
Состав:

діючі речовини: раміприл, амлодипіну бесилат.1 капсула містить:раміприлу 5 мг, амлодипіну бесилату 6,95 мг (еквівалентно амлодипіну 5 мг) або раміприлу 5 мг, амлодипіну бесилату 13,9 мг (еквівалентно амлодипіну 10 мг), абораміприлу 10 мг, амлодипіну бесилату 6,95 мг (еквівалентно амлодипіну 5 мг), абораміприлу 10 мг, амлодипіну бесилату 13,9 мг (еквівалентно амлодипіну 10 мг);допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію стеарилфумарат;склад капсули (кришечка та корпус):капсули по 5 мг/5 мг, по 5 мг/10 мг, по 10 мг/5 мг: заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е 171), желатин;капсули по 10 мг/10 мг: заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид чорний (Е172), заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е 171), желатин.

Фармакологическая группа:Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему. Інгібітори АПФ, комбінації. Інгібітори АПФ та
Код АТХ:C09BB07 - Рамиприл и амлодипин
Реклама
В Европе наблюдается рост инфекций, передающихся половым путем
Согласно новым данным за 2022 год, опубликованным ...
COVID-19 вдвое повышает риск развития сердечного приступа: исследования
Исследования показывают, что риск развития сердечн...
Реклама
Аллергический синусит
Причины развития аллергического синусита — кто в г...
Лечение синусита в домашних условиях
Как лечить синусит домаПрофилактика синусита в дом...
Реклама
Врач объяснил, можно ли есть белые волокна бананов
Бананы являются отличным источником питательных ве...
Диетолог объяснил, как помогает Coca-Cola при желудочном гриппе
Желудочный грипп, также известный как вирусный гас...
Реклама