Атаканд Плюс инструкция по применению

Атаканд Плюс фото, инструкция
Внешний вид упаковки лекарственного средства может отличаться от изображения на сайте.
Дозировка:
Атаканд Плюс таблетки, 16 мг/12,5 мг №28 (14х2)
Производитель:
Регистрация:
№ UA/7620/01/01 от 25.04.2013. Приказ № 343 от 25.04.2013
Фарм. группа:
Редакторская группа
Проверено
Фото аватара
Алла Волошонович Добавлено: 03.03.2020
Фото аватара
Юлия Жарикова Обновлено: 23.03.2022
Инструкция предоставлена гос. реестром мед. препаратов Украины

Официальная инструкция

Состав:

діюча речовина: 1 таблетка містить кандесартану цилексетилу 16 мг та гідрохлоротіазиду 12,5 мг; допоміжні речовини: кальцію кармелоза, гідроксипропілцелюлоза, лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, поліетиленгліколь 8000, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Основные физико-химические свойства:

овальна, двоопукла, персикового кольору таблетка з рискою з одного боку та гравіруванням А з іншого.СS

Производитель:

АстраЗенека АБ, Швеция

Фармакотерапевтическая группа:

Мінеральні добавки. Препарати магнію (різні солі в комбінації).

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка. Кандесартану цилексетил є проліками, що швидко перетворюються на активну речовину – кандесартан – шляхом складноефірного гідролізу під час абсорбції з травного тракту. Кандесартан є селективним антагоністом АТ1-рецепторів ангіотензину ІІ, з міцним зв’язуванням та повільною дисоціацією з ними. Він не має активності агоніста.Кандесартан не впливає на ангіотензин-перетворювальний фермент (АПФ) та інші ферментні системи, що зазвичай асоціюється з застосуванням інгібіторів АПФ, оскільки немає впливу на розпад кінінів на інші субстанції, такі як субстанція Р. Антагоністи ангіотензину ІІ фактично не викликають кашель. Кандесартан не зв’язується та не блокує рецептори інших гормонів та іонні канали. Антагонізм рецепторів АТ1 производить до дозозалежного підвищення рівнів реніну плазми, рівнів ангіотензину І та ангіотензину ІІ, а також до зниження концентрації альдостерону у плазмі.Вплив кандесартану цилексетилу у дозі 16 мг один раз на добу на захворюваність і летальність від серцево-судинних захворювань вивчалась у вивчалась у рандомізованому клінічному дослідженні у пацієнтів літнього віку з легкою чи помірною артеріальною гіпертензією Пацієнти приймали кандесартан або плацебо з іншими гіпотензивними засобами, у разі потреби. Артеріальний тиск знизився з 166/90 до 145/80 мм рт. ст. у групі кандесартану, і з 167/90 до 149/82 мм рт. ст. у контрольній групі. Статистично значущої відмінності у кількості значних серцево-судинних явищ не спостерігалося. Гідрохлоротіазид блокує реабсорбцію натрію, головним чином у дистальних ниркових канальцях, та сприяє виведенню натрію, хлоридів та води. Ниркове виведення калію та магнію підвищується залежно від дози препарату, тоді як кальцій реабсорбується більшою мірою. Гідрохлоротіазид знижує об’єм плазми і позаклітинної рідини та зменшує хвилинний серцевий викид та артеріальний тиск. При тривалій терапії знижений периферичний опір сприяє зниженню артеріального тиску.Кандесартан та гідрохлоротіазид мають адитивний антигіпертензивний ефект. У пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, Атаканд Плюс призводить до ефективного та довготривалого зниження артеріального тиску без рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень. Інформація щодо серйозної або надмірної гіпотензії після прийому першої дози або синдрому відміни відсутні. Після застосування дози Атаканду Плюс одноразово початок антигіпертензивного ефекту зазвичай настає у межах 2 годин. При постійному лікуванні оптимальне зниження артеріального тиску досягається у межах чотирьох тижнів та зберігається при довготривалому лікуванні. Атаканд Плюс при прийомі один раз на добу забезпечує ефективне та рівномірне зниження артеріального тиску протягом > 24 годин з невеликою різницею між максимальним та мінімальним ефектами між прийомами доз. Атаканд Плюс однаково ефективний у пацієнтів незалежно від їх віку та статі.У дослідженні Атаканд Плюс у дозі 16 мг/12,5 мг один раз на добу з спричиняв більше зниження та досягнення контролю артеріального тиску у значно більшої кількості пацієнтів порівняно з комбінацією лозартану/гідрохлоротіазиду у дозі 50 мг/12,5 мг один раз на добу.Було відзначено, що частота побічних явищ, особливо кашлю, була нижчою при застосуванні Атаканда Плюс, ніж на тлі лікування комбінацією інгібіторів АПФ та гідрохлоротіазиду.Фармакокінетика. Абсорбція та розподілПісля перорального застосування кандесартану цилексетил перетворюється на активну речовину кандесартан. Абсолютна біодоступність становить 40 %. Середня пікова концентрація у сироватці крові (Сmax) досягається через 3-4 години після прийому таблетки. Концентрація кандесартану у сироватці зростає лінійно з підвищенням доз у межах терапевтичної дози. Суттєвої різниці у фармакокінетиці кандесартану не спостерігалося. Прийом їжі суттєво не впливає на такий показник як площа під кривою концентрація в сироватці - час (AUC).Кандесартан значною мірою зв’язується з білками плазми (понад 99 %). Видимий об’єм розподілу кандесартану становить 0,1 л/кг.ГідрохлоротіазидГідрохлоротіазид швидко абсорбується з травного тракту з абсолютною біодоступністю 70 %. Прийом їжі покращує абсорбцію приблизно на 15 %. Біодоступність може знижуватися у пацієнтів з серцевою недостатністю та вираженими набряками.Зв’язування гідрохлоротіазиду з протеїнами плазми становить близько 60 %. Видимий об’єм розподілу - близько 0,8 л/кг.Кандесартан головним чином виводиться у незміненому стані сечею та жовчю і лише невеликою мірою метаболізується печінкою (CYP2C9). Наявні дослідження взаємодії вказують на відсутність впливу на CYP2C9 та CYРЗА4. Базуючись на даних in vitro, не очікується взаємодії in vivo з лікарськими засобами, метаболізм яких залежить від ізоензимів CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4 цитохрому P450. Період напіввиведення кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляції препарату після повторного багаторазового прийому доз не відбувається. Період напіввиведення кандесартану після прийому кандесартану цилексетилу у комбінації з гідрохлортіазидом залишається незмінним. Спостерігається підвищення показника AUC (15-18 %) та Сmax (23-24 %) кандесартану при застосуванні разом з гідрохлоротіазидом, але це не має клінічного значення. Крім того, перед переходом на застосування Атаканду Плюс рекомендується титрування окремих компонентів. Додаткової кумуляції кандесартану після прийому повторних доз комбінації порівняно з монотерапією не відбувається.Загальний плазмовий кліренс кандесартану становить приблизно 0,37 мл/хв/кг, а нирковий кліренс – приблизно 0,19 мл/хв/кг. Виведення кандесартану нирками відбувається як шляхом гломерулярної фільтрації, так і активної тубулярної секреції. Після прийому пероральної дози 14С-маркованого кандесартану цилексетилу приблизно 26 % дози виводиться з сечею у вигляді кандесартану та 7 % - у вигляді неактивного метаболіту, у той час як приблизно 56 % дози виявляється у фекаліях у вигляді кандесартану та 10 % - у вигляді неактивного метаболіту.Гідрохлоротіазид не метаболізується і виводиться в основному у незміненому вигляді шляхом гломерулярної фільтрації та активної тубулярної секреції. Кінцевий період напіввиведення становить 8 годин. Приблизно 70 % дози, прийнятої прорально, виводиться з сечею протягом 48 годин. Період напіввиведення гідрохлоротіазиду залишається незмінним при комбінації з кандесартаном цилексетилом. Додаткової кумуляції гідрохлоротіазиду після прийому повторних доз комбінації порівняно з монотерапією не відбувається.Фармакокінетика в особливих категоріях пацієнтівКандесартану цилексетилВ осіб літнього віку (старших 65 років) Сmax та AUC кандесартану підвищені приблизно на 50 % та 80 % відповідно порівняно з молодшими суб’єктами. Проте реакція артеріального тиску та частота виникнення побічних ефектів після прийому дози Атаканду Плюс однакові у молодих пацієнтів та осіб літнього віку.У пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією, максимальна концентрація та площа під кривою концентрація-час для кандесартану підвищувались після багаторазового прийому доз приблизно на 50 % та 70 % відповідно, проте показник період напіввиведення залишався незмінним. Відповідні зміни у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю становили приблизно 50 % та 110 % відповідно. Кінцевий період напіввиведення кандесартану був приблизно вдвічі більший у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Фармакокінетика у пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі, була такою ж, як у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.Показник AUC кандесартану у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, був подібним до того, що спостерігався у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.У пацієнтів з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості спостерігалося підвищення показника AUC кандесартану на 23 % і на 80 % в іншому дослідженні. Досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки відсутній.ГідрохлоротіазидКінцевий період напіввиведення гідрохлоротіазиду збільшується у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Показания к применению:

Есенціальна гіпертензія у випадках, коли монотерапія кандесартаном цилексетилом або гідрохлоротіазидом є недостатньою.

Противопоказания:

Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин, або до похідних сульфаніламідів (гідрохлоротіазид є похідним сульфаніламідів).Період вагітності та годування груддю.Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2 ППТ).Тяжка печінкова недостатність та/або застій жовчі.Стійка гіпокаліємія або гіперкальціємія.Подагра.Дітячий вік.

Особенности применения:

Ниркова недостатністьЦій категорії пацієнтів бажано застосовувати петльові діуретики, а не тіазиди. При застосуванні препарату Атаканд Плюс у пацієнтів з недостатністю ниркової функції рекомендується здійснювати періодичний моніторинг рівнів калію, креатиніну та сечової кислоти.Трансплантація нирокДосвід застосування препарату Атаканд Плюс пацієнтам, які нещодавно перенесли трансплантацію нирок, відсутній.Стеноз ниркової артеріїІнші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, тобто інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ), можуть підвищувати рівень сечовини крові та креатиніну сироватки у пацієнтів з білатеральним або монолатеральним стенозами ниркової артерії. Подібний ефект можна очікувати при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ.Зменшення ОЦК У пацієнтів зі зменшенням ОЦК та/або недостатністю натрію може виникнути симптоматична гіпотензія, як і при застосуванні інших засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Тому не рекомендується застосовувати Атаканд Плюс, поки цей стан не буде скориговано. Анестезія та хірургічні втручанняУ пацієнтів, які одержують лікування антагоністами ангіотензину ІІ, гіпотензія може розвинутися під час анестезії та хірургічних втручань через блокаду ренін-ангіотензинової системи. Дуже рідко випадках гіпотензія може бути настільки тяжкою, що може потребувати застосування внутрішньовенного введення рідин та/або вазопресорів.Печінкова недостатністьТіазиди слід з обережністю застосовувати пацієнтам з недостатністю печінкової функції або з прогресуючими захворюваннями печінки, оскільки незначні зміни водного або електролітного балансу можуть спровокувати печінкову кому. Клінічний досвід застосування Атаканду Плюс у пацієнтів з печінковою недостатністю відсутній.Стеноз аорти та мітрального клапана (обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія)Як і при застосуванні інших судинорозширювальних засобів, особливої обережності необхідно дотримуватися при лікуванні пацієнтів з гемодинамічно значимим стенозом аорти або мітрального клапана, або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.Первинний гіперальдостеронізмПацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай не реагують на антигіпертензивні лікарські засоби, що діють шляхом пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Тому застосування Атаканд Плюс не рекомендується.Порушення електролітного балансуЯк і для будь-яких пацієнтів, які одержують терапію діуретиками, через відповідні інтервали часу слід проводити періодичне визначення електролітів сироватки.Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, можуть спричинити порушення водного або електролітного балансу (гіперкальціємію, гіпокаліємію, гіпонатріємію, гіпомагніємію та гіпохлоремічний алкалоз).Тіазидні діуретики можуть знижувати виведення кальцію з сечею та спричиняти минуще та незначне підвищення концентрацій кальцію у сироватці.Помітна гіперкальціємія може бути ознакою прихованного гіперпаратиреозу. Перед проведенням перевірки функції паращитовидної залози застосування тіазидів слід припинити.Гідрохлоротіазид дозозалежно підсилює виведення калію з сечею, що може призвести до гіпокаліємії. Цей ефект гідрохлоротіазиду менш виражений при застосуванні його комбінації з кандесартану цилексетилом. Ризик гіпокаліємії може бути підвищеним у пацієнтів з цирозом печінки, з посиленим діурезом, з недостатнім пероральним прийомом електролітів та у пацієнтів, які одержують супутню терапію кортикостероїдами або адренокортикотропним гормоном (АСТН).Спираючись на досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, супутнє застосування Атаканду Плюс та калійзберігаючих діуретиків, калієвих добавок чи сольових замінників або інших засобів, що можуть підвищити рівні калію в сироватці (наприклад гепарину), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці крові.Хоча це не зафіксовано документально стосовно Атаканду Плюс, лікування інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ може спричинити гіперкаліємію, особливо при наявності серцевої недостатності та/або ниркової недостатності.Як було продемонстровано, тіазиди підвищують виведення магнію з сечею, що може призвести до гіпомагніємії.Вплив на метаболізм та ендокринну системуЛікування тіазидними діуретиками може порушити переносимість глюкози. Може знадобитися коригування дозування протидіабетичних засобів, включаючи інсулін. Під час терапії тіазидами може проявитися латентний цукровий діабет. З терапією тіазидними діуретиками асоціювалося підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів. Проте при дозі 12,5 мг, що міститься в Атаканді Плюс, повідомлялося про мінімальні ефекти або їх відсутність. Тіазидні діуретики підвищують концентрацію сечової кислоти у сироватці крові та можуть спровокувати подагру у схильних до неї пацієнтів. Загальні відомостіУ пацієнтів, чий судинний тонус та функція нирок залежать переважно від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад пацієнти з тяжкою застійною серцевою недостатністю або із захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування іншими лікарськими засобами, що впливають на цю систему, асоціювалося з гострою гіпотензією, азотемією, олігурією або зрідка з гострою нирковою недостатністю. Можливість подібних ефектів не можна виключати при застосуванніантагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. Як і у випадку з будь-якими іншими антигіпертензивними препаратами, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ішемічними церебро-васкулярними захворюваннями може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.Реакції гіперчутливості до гідрохлоротіазиду можуть виникнути у пацієнтів з або без алергії або бронхіальної астми в анамнезі, проте більш імовірні у пацієнтів з такими захворюваннями.Повідомлялося про загострення або активацію системного червоного вовчака при застосуванні тіазидних діуретиків.Цей лікарський засіб містить лактозу як допоміжну речовину, тому пацієнтам з рідкісними спадковими випадками непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив Атаканду Плюс на здатність керувати автомобілями та користуватися механізмами не вивчався, проте, враховуючи фармакодинамічні властивості кандесартану, малоймовірно, щоб він впливав на таку здатність. Під час керування транспортними засобами та користування механізмами слід брати до уваги запаморочення та стомленість, які можуть виникнути під час лікування.

Применение в период беременности или кормления грудью:

Існують дуже обмежені дані щодо застосування Атаканду Плюс вагітним жінкам. Цих даних недостатньо, щоб зробити висновки щодо потенційного ризику для плода, якщо препарат застосовувати під час І триместру. У людей плодова ниркова перфузія, яка залежить від розвитку ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, починається у ІІ триместрі. Отже, ризик для плода підвищується, якщо приймати Атаканд Плюс під час ІІ або ІІІ триместрів вагітності. Застосування протягом ІІ і ІІІ триместрів вагітності лікарських засобів, що діють безпосередньо на ренін-ангіотензинову систему, може спричинити шкоду плоду та новонародженому (гіпотензію, ниркову дисфункцію, олігурію та/або анурію, олігогідрамніон, гіпоплазію черепа, затримку внутрішньоматкового розвитку) та летальний наслідок. Описані випадки гіпоплазії легенів, аномалій обличчя та контрактур кінцівок. Дослідження на тваринах із застосуванням кандесартану цилексетилу продемонстрували ушкодження нирок у плода протягом пізніх термінів вагітності та новонароджених. Цей механізм вважається фармакологічно опосередкованим через вплив на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.Гідрохлоротіазид може зменшувати об’єм плазми, а також матково-плацентарний кровотік. Він також може спричиняти неонатальну тромбоцитопенію. Враховуючи фармакологічний механізм дії гідрохлоротіазиду, його застосування під час ІІ і ІІІ триместрів може погіршувати фето-плацентарну перфузію і зумовлювати фетальні та неонатальні ефекти на зразок жовтяниці, порушення електролітного балансу і тромбоцитопенії.Гідрохлоротіазид не слід застосовувати для лікування гестаційного набряку, гестаційної артеріальної гіпертензії чи прееклампсії через ризик зниження об’єму плазми та плацентарної гіпоперфузії без сприятливого впливу на перебіг захворювання.Гідрохлоротіазид не слід застосовувати для лікування есенціальної гіпертензії вагітним жінкам, за винятком рідкісних випадків, коли не можна застосувати інше лікування.Враховуючи наведену вище інформацію, Атаканд Плюс протипоказаний у період вагітності. Якщо вагітність визначена під час лікування, застосування Атаканду Плюс слід припинити.Невідомо, чи проникає кандесартану цилексетил у молоко, але через наявність потенційної небажаної дії на грудних немовлят Атаканд Плюс не слід застосовувати у період годування груддю.

Дети:

Безпечність та ефективність Атаканду Плюс для дітей не встановлені.

Способ применения и дозы:

Рекомендована доза Атаканду Плюс становить 1 таблетка на добу.Перед переведенням пацієнта на Атаканд Плюс дозу кандесартану цилексетилу слід титрувати.При клінічній доцільності можливо розглядати прямий перехід з монопрепаратів на комбінований препарат Атаканд Плюс.Найбільший антигіпертензивний ефект досягається приблизно через 4 тижні від початку лікування.Атаканд Плюс слід приймати один раз на добу незалежно від прийому їжі.Застосування особам літнього вікуКоригування початкової дози у пацієнтів літнього віку не потребується.Застосування пацієнтам зі зменшеним об’ємом циркулюючої крові (ОЦК)Титрування дози препарату рекомендується для пацієнтів, у яких існує ризик гіпотензії, наприклад для пацієнтів з можливим зменшенням ОЦК (у таких пацієнтів початкова доза кандесартану може бути 4 мг). Таким пацієнтам не рекомендується призначення комбінованого препарату у дозі 16/12,5 мг. Таким пацієнтам слід призначати монопрепарат кандесартану цилексетил (Атаканд) у дозі 4 або 8 мг залежно від ступеня тяжкості та переносимості з додаванням відповідної дози гідрохлортіазиду у разі необхідності.Застосування при недостатності ниркової функціїТакій категорії пацієнтів бажано застосовувати петльові діуретики, а не тіазиди. Рекомендується титрування дози кандесартану цилексетилу для пацієнтів з нирковою недостатністю, кліренс креатиніну у яких становить ≥ 30 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла (ППТ) до початку лікування Атакандом Плюс (для пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості рекомендована початкова доза кандесартану цилексетилу становить 4 мг). Атаканд Плюс не слід застосовувати для лікування пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв/1,73 м2 ППТ).Застосування при недостатності печінкової функціїРекомендується титрування дози кандесартану цилексетилу для пацієнтів з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості до початку лікування Атакандом Плюс (рекомендована початкова доза кандесартану цилексетилу для таких пацієнтів становить 4 мг).Атаканд Плюс не слід застосовувати для лікування пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю та/або холестазом.Застосування дітямБезпечність та ефективність Атаканду Плюс для дітей не встановлені.

Передозировка:

СимптомиСпираючись на фармакологічний аналіз, до основних проявів передозування, ймовірно, можна віднести симптоматичну гіпотензію та запаморочення. У повідомленні про індивідуальний випадок передозування (до 672 мг кандесартану цилексетилу) йдеться про одужання пацієнта без наслідків.Основним проявом передозування гідрохлоротіазиду є гостра втрата рідини та електролітів. Можуть також спостерігатися такі симптоми як запаморочення, артеріальна гіпотензія, спрага, тахікардія, шлуночкова аритмія, седація/втрата свідомості та судоми м’язів.Специфічної інформації щодо лікування передозування Атакандом Плюс немає. Проте у випадку передозування пропонуються такі заходи.Необхідно викликати блювання або провести шлунковий лаваж. При виникненні симптоматичної гіпотензії слід розпочати симптоматичне лікування та відстеження життєво важливих функцій. Пацієнта слід покласти на спину з трохи піднятими ногами. Якщо цього недостатньо, слід збільшити об’єм плазми шляхом інфузії, наприклад ізотонічного сольового розчину. При необхідності слід перевірити та відкоригувати електролітний та кислотний баланс сироватки. Якщо вищезазначених заходів недостатньо, можна застосовувати симптоматичні лікарські засоби. Кандесартан не видаляється за допомогою гемодіалізу. Невідомо, наскільки видаляється гідрохлоротіазид за допомогою гемодіалізу.

Побочные действия:

Під час проведення контрольованих клінічних досліджень із залученням кандесартану цилекситилу/гідрохлотіазиду побічні ефекти були легкими та тимчасовими. Частота відмови від терапії через побічні реакції була подібною для кандесартану цилексетилу/гідрохлоротіазиду (3,3 %) та плацебо (2,7 %).Під час проведення клінічних досліджень при застосуванні кандесартану цилексетилу/гідрохлоротіазиду повідомлялося про такі поширені (>1/100) побічні реакції (частота виникнення побічних ефектів, що спостерігалися при застосуванні кандесартану цилексетилу, які щонайменше на 1 % перевищували частоту виникнення таких ефектів, що спостерігалися при застосуванні плацебо):Порушення з боку нервової системиЗапаморочення/вертиго, головний біль.Після впровадження препарату у широку практику дуже рідко (< 1/10000) повідомлялося про наступні побічні реакції:Порушення з боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.Порушення метаболізму та харчування: гіперкаліємія, гіпонатріємія.Порушення з боку нервової системи: запаморочення/вертиго, головний біль.Порушення з боку дихальної системи: кашель.Шлунково-кишкові порушення: нудота.Гепатобіліарні порушення: підвищення рівнів ферментів печінки, розлад печінкової функції або гепатит.Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: ангіоневротичний набряк, висипи, кропив’янка, свербіж.Порушення з боку скелетно-м’язової, сполучної тканини та кісток: біль у спині, артралгія, міалгія.Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення ниркової функції, включаючи ниркову недостатність у схильних до цього пацієнтів.Інфекції та інвазії: інфекції дихальних шляхів.Судинні порушення: артеріальна гіпотензія.ГідрохлоротіазидПри застосуванні гідрохлоротіазиду, дози якого, як правило, становили 25 мг або більше, повідомлялося про наступні побічні реакції:Порушення з боку крові та лімфатичної системи:  лейкопенія, нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, пригнічення кісткового мозку, гемолітична анемія.Порушення з боку імунної системи:  анафілактичні реакції.Порушення з боку органів зору:  гостра міопія, гостра закритокутова глаукома.Порушення метаболізму та харчування: гіперглікемія, гіперурикемія, порушення електролітного балансу (включаючи гіпонатріємію та гіпокаліємію).Психіатричні порушення:  порушення сну, депресія, неспокій.Порушення з боку нервової системи:  запаморочення, вертиго, парестезія.Порушення зору:  тимчасове розпливчате зображення.Серцеві порушення: серцева аритмія.Судинні порушення: постуральна гіпотензія, некротизуючий ангіїт (васкуліт, шкірний васкуліт).Порушення з боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні порушення: порушення зовнішнього дихання (включаючи пневмоніт та пульмонарний набряк).Шлунково-кишкові порушення: анорексія, втрата апетиту, подразнення шлунка, діарея, запор, панкреатит.Гепатобіліарні порушення: жовтяниця (внутрішньопечінкова холестатична жовтяниця).Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: висип, кропив’янка, реакції фото сенсибілізації, токсичний епідермальний некроз, шкірні реакції, подібні до червоного вовчака, реактивація шкірних проявів червоного вовчака.Порушення з боку скелетно-м’язової, сполучної тканини та кісток:  м’язовий спазм.Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів:  глюкозурія, ниркова дисфункція та інтерстиціальний нефрит.Загальні порушення та стани у місці введення:  слабкість, гарячка.Дослідження:підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів; підвищення рівнів азоту сечовини крові та креатиніну сироватки.Зміни лабораторних показниківПро підвищення рівнів сечової кислоти, глюкози та АЛТ (SGPT) у сироватці, що розцінювалось як побічне явище, повідомлялося дещо частіше при застосуванні кандесартану цилексетилу/гідрохлоротіазиду (частота 1,1 %, 1,0 % та 0,9 % відповідно), ніж при застосуванні плацебо (частота 0,4 %, 0,2 % та 0 % відповідно). Незначні зниження гемоглобіну та підвищення АСТ (SGOT) спостерігалися у одного пацієнта, який отримував кандесартану цилексетил/гідрохлоротіазид. Спостерігалися підвищення рівнів креатиніну, сечовини або калію та зниження рівня натрію.Під час застосування препарату гідрохлортіазиду повідомлялося про такі прояви побічної реакції як ксантопсія, подагра, сіаладеніт, пурпура, гіпохлоремічний алкалоз, м’язова слабкість та еректильна дисфункція.

Лекарственное взаимодействие:

Сполуки, взаємодія яких із кандесартану цилексетилом вивчалися у клінічних фармакокінетичних дослідженнях, включали гідрохлоротіазид, варфарин, дигоксин, пероральні контрацептиви (такі як етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламід та ніфедипін. Клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії у цих дослідженнях не встановлено.Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану.Інші антигіпертензивні засоби можуть посилювати антигіпертензивний ефект Атаканду Плюс.Можна очікувати, що зменшення рівня калію, характерного для гідрохлоротіазиду, посилюється іншими лікарськими засобами, що асоціюються з втратою калію та гіпокаліємією (наприклад іншими калійуретичними діуретиками, послаблювальними засобами, амфотерицином, карбеноксолоном, пеніциліном G натрію, похідними саліцилової кислоти). Спираючись на досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, супутнє застосовування Атаканду Плюс з діуретиками, що зберігають калій, калієвими добавками, замінниками солі або іншими лікарськими засобами, що можуть підвищити рівень калію (наприклад гепарин натрію), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці крові.Гіпокаліємія, спричинена діуретиками, та гіпомагніємія сприяють потенційним кардіотоксичним ефектам глікозидів дигіталісу та протиаритмічних засобів. При застосуванні Атаканду Плюс з цими лікарськими засобами рекомендується проводити періодичний моніторинг калію сироватки. Рекомендується моніторинг рівня калію в сироватці крові, якщо Атаканд Плюс призначати одночасно з такими лікарськими засобами, а також з наступними лікарськими препаратами, що можуть спричинити torsades de pointes: Антиаритмічні засоби класу Іа (наприклад хінідин, гідрохінідин, дизопірамід).Антиаритмічні засоби класу ІІІ (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід).Деякі антипсихотики (наприклад тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифторперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пимозид, галоперидол, дроперіодол).Інші (наприклад бепридил, цизаприд, дифеманил, еритроміцин для внутрішньовенного застосування, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін для внутрішньовенного застосування).Існують повідомлення про оборотне підвищення концентрацій літію у сироватці крові та токсичність під час супутнього застосування літію з інгібіторами АПФ або гідрохлоротіазидом. Подібний ефект може виникнути з антагоністами рецептора ангіотензину ІІ, отже, при одночасному застосуванні рекомендується ретельний моніторинг рівнів літію в сироватці.При одночасному застосуванні антагоністів рецептора ангіотензину ІІ (АРА ІІ) з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ, наприклад селективними інгібіторами ЦОГ-2, ацетилсаліциловою кислотою (> 3 г/день) та неселективними НПЗЗ) може відзначатися послаблення гіпотензивного ефекту.Як і при застосуванні інгібіторів АПФ, одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину ІІ з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) може збільшити ризик розвитку ниркової недостатності, включаючи гостру ниркову недостатність, а також збільшення рівнів калію сироватки, особливо у пацієнтів з ослабленою нирковою функцією в анамнезі. Цю комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо особам літнього віку. Пацієнтам необхідно отримувати достатню кількість рідини, а також слід враховувати необхідність моніторингу ниркової функції після початку супутньої терапії та періодичного моніторингу згодом.Нестероїдні протизапальні засоби зменшують діуретичний, натрійуретичний та антигіпертензивний ефект гідрохлоротіазиду.Колестипол або холестирамін зменшують абсорбцію гідрохлоротіазиду.Гідрохлоротіазид може потенціювати ефект неполяризуючих релаксантів скелетних м’язів (наприклад тубокурарину).Тіазидні діуретики можуть підвищувати рівні кальцію сироватки через знижене виведення. При призначенні кальцієвих добавок або вітаміну Д слід стежити за рівнями кальцію в сироватці та відповідно коригувати дозу.Тіазиди можуть підсилювати гіперглікемічний ефект бета-блокаторів та діазоксиду.Антихолінергічні препарати (такі як атропін, біперидин) можуть підвищувати біодоступність діуретиків тіазидного типу, знижуючи моторику травного тракту та швидкість спустошення шлунка.Тіазид може підвищити ризик побічних ефектів, спричинених амантадином.Тіазиди можуть зменшувати ниркове виведення цитотоксичних препаратів (таких як циклофосфамід, метотрексат) та потенціювати їхні мієлосупресивні ефекти.Ризик гіпокальціємії може підвищитися при одночасному застосуванні стероїдів або адренокортикотропного гормона (АСТН).Одночасний прийом алкоголю, барбітуратів або анестетиків може загострити постуральну гіпотензію.Лікування тіазидними діуретиками може погіршити переносимість глюкози. Може виникнути потреба у коригуванні дози протидіабетичних засобів, включаючи інсулін.Метформін слід призначати з обережністю з огляду на ризик лактацидозу, спричиненого можливою функціональною нирковою недостатністю, пов’язаною з гідрохлоротіазидом.Гідрохлоротіазид може спричинити зниження реакції артерій на пресорні аміни (такі як адреналін), але є недостатнім для виключення пресорного ефекту. Гідрохлоротіазид може підвищувати ризик гострої ниркової недостатності, особливо при високих дозах йодованої контрастної речовини. При одночасному призначенні з циклоспорином може підвищуватись ризик гіперурикемії та ускладнень на зразок подагри. Одночасне застосування з баклофеном, аміфостином, трициклічними антидепресантами чи нейролептиками може призвести до посилення гіпотензивного ефекту і спричинити артеріальну гіпотензію.Клінічно значимої взаємодії між гідрохлоротіазидом та їжею немає.

Срок годности:

3 роки.

Условия хранения:

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у місцях недоступних для дітей.

Форма выпуска / упаковка:

По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

Категория отпуска:

Без рецепта.

Дополнительно:

Місцезнаходження1. Гертуневеген, 151 85 Содертал’є, Швеція / Gartunavagen, 151 85 Sodertalje, Sweden.2. Тінсдалер Вег 183, 22880, Ведель, Німеччина/Tinsdaler Weg 183, 22880, Wedel, Germany.
Медицинское предостережение
Дата добавления: 03.03.2020
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Перевод инструкции на русский язык выполнен редакторской командой medpravda.ua
Тип данныхСведения из реестра
Торговое наименование:Атаканд Плюс
Производитель:АстраЗенека АБ, Швеция
Форма выпуска: По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.
Регистрационное удостоверение:№ UA/7620/01/01 от 25.04.2013. Приказ № 343 от 25.04.2013
МНН:Candesartan and diuretics
Условия отпуска:Без рецепта.
Состав:

діюча речовина: 1 таблетка містить кандесартану цилексетилу 16 мг та гідрохлоротіазиду 12,5 мг; допоміжні речовини: кальцію кармелоза, гідроксипропілцелюлоза, лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, поліетиленгліколь 8000, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Фармакологическая группа:Мінеральні добавки. Препарати магнію (різні солі в комбінації).
Код АТХ:C09DA06 - Кандесартан и диуретики
Реклама
В Европе наблюдается рост инфекций, передающихся половым путем
Согласно новым данным за 2022 год, опубликованным ...
COVID-19 вдвое повышает риск развития сердечного приступа: исследования
Исследования показывают, что риск развития сердечн...
Реклама
Аллергический синусит
Причины развития аллергического синусита — кто в г...
Лечение синусита в домашних условиях
Как лечить синусит домаПрофилактика синусита в дом...
Реклама
Врач объяснил, можно ли есть белые волокна бананов
Бананы являются отличным источником питательных ве...
Диетолог объяснил, как помогает Coca-Cola при желудочном гриппе
Желудочный грипп, также известный как вирусный гас...
Реклама