Аллерго инструкция по применению

Діюча речовина: фексофенадину гідрохлорид;1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 120 мг або 180 мг фексофенадину гідрохлориду;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат; оболонка: суміш Instacoat Sol IC-S-5289 Brown (тальк, гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, барвники: титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)).

Таблетки 120 мг: симптоматичне лікування сезонного алергічного риніту. Таблетки 180 мг: симптоматичне лікування хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Підвищена чутливість до фексофенадину та інших компонентів препарату. Дитячий вік до 12 років. Період вагітності та годування груддю.

Застосування препарату в період вагітності протипоказане. Фексофенадин проникає в грудне молоко, тому не можна застосовувати його в період годування груддю.

Застосовують у даному дозуванні дітям старше 12 років.

Препарат приймають внутрішньо до їди, не розжовуючи та запиваючи рідиною (наприклад, 1 склянкою води). Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 1 таблетці 120 мг при сезонному алергічному риніті та по 1 таблетці 180 мг – при хронічній ідіопатичній кропив’янці, 1 раз на добу. Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання та встановлюється лікарем.

При передозуванні спостерігаються сонливість, запаморочення, підвищена втомлюваність, головний біль, нудота. У випадках передозування слід промити шлунок, призначити сорбенти. Терапія симптоматична. Застосування гемодіалізу для видалення фексофенадину з крові неефективне.

З боку нервової системи: головний біль; запаморочення, втомлюваність, сонливість; в окремих випадках – підвищена збудливість, розлади сну, порушення смаку.З боку травної системи: нудота, сухість у роті, діарея.Інші: рідко – сухість у порожнині носа і/або гортані; тахікардія; в окремих випадках – шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, задишка, біль у грудях, реакції фотосенсибілізації, анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк.У разі появи будь-яких небажаних реакцій слід негайно звернутися до лікаря.

Фексофенадин не біотрансформується в печінці і тому не взаємодіє з іншими препаратами, що метаболізуються мікросомальними ферментами печінки. При сумісному застосуванні фексофенадину та еритроміцину або кетоконазолу концентрація фексофенадину в плазмі крові збільшується у 2-3 рази, що обумовлено зростанням гастроінтестинальної абсорбції і зменшенням виведення і секреції жовчі. Ці зміни не впливають на інтервал QT на електрокардіограмі. Взаємодії між фексофенадином і омепразолом не спостерігалося. Прийом антацидних засобів, що містять алюміній або магній, за 15 хвилин до прийому фексофенадину призводить до зменшення його біодоступності, ймовірно, за рахунок зв’язування у травній системі. Рекомендується, щоб інтервал між прийомом фексофенадину і антацидів, що містять алюмінію або магнію гідроксид, становив 2 години.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні пацієнтам літнього віку, а також хворим з порушеннями функції нирок та печінки через недостатність даних.